Яцик Юлія Григорівна

Народна депутатка Верховної Ради 9 скликання.

У 2024 році Яцик у соціальних мережах розкритикувала “популяризацію” та публічну підтримку, а також "пропаганду" та проведення масових заходів на захист ЛГБТ-спільноти. Окрім цього депутатка заявила, що “культивує традиційні відносини та сімейні цінності”.

У тому ж році Яцик вийшла зі складу фракції "Слуга народу" у парламенті

У 2022 році Яцик пішла з партії "Слуга народу", однак лишилася у фракції. Закликала депутатів не голосувати за законопроєкт №5655 - скандальну містобудівну реформу.

У тому ж році за даними місцевих ЗМІ Яцик займалась гречкосійством шляхом роздачі гуманітарної допомоги мешканцям Запорізької області. За даними журналістів Яцик роздавала гуманітарну допомогу, розподілену обласною військовою адміністрацією під власним ім’ям.

Того ж року стала кандидаткою на посаду голови НАБУ. Згодом ЦПК внесла її до переліку недоброчесних кандидатів.

У 2020 році виступила проти створення консультативної ради в Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО незважаючи на позицію фракції “Слуга народу”.

У 2019 році була обрана депутаткою Верховної Ради 9 скликання від партії "Слуга Народу" за виборчим округом №79 (Запорізька область). Членкиня партії "Слуга Народу". Членкиня однойменної фракції. Членкиня комітету з питань правоохоронної діяльності.

Згідно з аналітикою руху ЧЕСНО за 2019 рік Яцик стала лідеркою серед нардепів Запоріжжя за кількістю поданих правок до законодавчих актів.

Того ж року помічника Яцик Миколу Духонченка затримали на одержанні хабаря за нерозслідування справи про збут наркотиків, згодом суд визнав його винним. Раніше Духонченко був бізнес-партнером Юлії Яцик, який став власником її адвокатського бюро. 

У 2012 році невдало балотувалась до Верховної Ради 7 скликання від "Радикальної партії Олега Ляшка" (№28 у списку).

З 2019 до 2019 року була керуючою адвокатського бюро "Адвокатська компанія Юлії Яцик".

З 2011 до 2018 року вдруге обіймала посаду генеральної директорки ТОВ "Юридична фірма "Діксі".

З 2008 до 2011 року була заступницею Голови Правління з правових питань ВАТ "НДІ "Перетворювач". 

З 2008 до 2010 року була генеральною директоркою ТОВ "Юридична фірма "Діксі".

У 2006-2008 роках була директоркою юридичного департаменту ЗАТ "Інженерно-технічний центр "АТП".

З 2002 до 2006 року перебувала на державній службі, зокрема працювала в Головному управлінні Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області.

У 2002 році працювала економісткою з планування в адвокатській компанії “Солдатенко, Ситинюк та партнери”.

Здобула кваліфікацію спеціалістки з міжнародної економіки та господарського і корпоративного права у Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, а також кваліфікацію спеціалістки з кримінального права у Запорізькому юридичному інституті МВС України. 

Народилася 14 серпня 1979 року в місті Василівка Запорізької області.