Клюєв Андрій Петрович

У 2023 році Президент Володимир Зеленський позбавив Клюєва українського громадянства.

У червні 2022 року у Мінюст заявив, що партія "Соціалісти" є проросійською партією, і її керівник Євген Анопрієнко з 2019 року здійснює свою діяльність в інтересах так званого "Комітету спасіння України", діяльність якого координується урядом російської федерації та Андрієм Клюєвим. Вказане свідчить про використання політичної партії для підривної діяльності країни-агресора. Також сайт та соцмережі партії "Соціалісти" спрямовані на критику діючої української влади. 

3 липня 2019 року ЦВК на своєму засіданні одноголосно скасувала реєстрацію Андрія Клюєва кандидатом в одномандатному окрузі №46, в якому він намагався зареєструватись на вибори до ВРУ 9. 

На початку січня 2020 ВАКС заочно заарештував Клюєва.

3 травня 2017 року начальник українського бюро Інтерполу Василь Неволя повідомив, що Інтерпол зняв з міжнародного розшуку Клюєва.

На початку квітня 2014 року українські та закордонні ЗМІ з посиланням на джерела в Артемівську написали, що Андрія Клюєва бачили в кінці березня спочатку в гостях у його матері, що живе в Донецьку, а потім у маленькому місті Артемівську неподалік, де він разом з Олександром Януковичем, сином екс-президента, володіє заводом. Андрій Клюєв, проводив бесіди з лідерами локальних організацій етнічних росіян і пропонував звільненим заводським робітникам гроші, якщо ті приєднаються до протестів сепаратистів і стануть чергувати на блокпостах, організованих, щоб ускладнити пересування української армії та підготовку до потенційного вторгнення російських військових.

28 квітня 2014 року міністр МВС України Арсен Аваков заявив, що Клюєва оголошено у міжнародний розшук. 

Екс-глава АП зник 28 лютого 2014 року. Андрія Клюєва розшукували за підозрою у причетності до скоєння масових вбивств. Дані Клюєва опублікувані на сайті МВС України.

23 лютого 2014 подав заяву про відставку.

18 лютого 2014, коли Беркут і невідомі в формі на Інститутській та прилеглих до майдану вулицях вже розстріляли понад 20 майданівців, за словами Турчинова, у відповідь на його питання: "ми домовилися про припинення вогню, а ви, замість цього, почали активну фазу наступу", Андрій Клюєв відповів: "ну, так що ж, це — війна, на війні всі засоби хороші". 

3 грудня 2013 року на допиті у Генпрокуратурі голова КМДА Олександр Попов заявив: розгін мітингу на Майдані 29 листопада стався після того, як секретар РНБО Андрій Клюєв зажадав встановити ялинку. 

У своєму розслідуванні, опублікованому на Українській правді, провідні українські політичні журналісти Сергій Лещенко та Мустафа Найєм заявили, що саме на Андрієві Клюєві лежить відповідальність за кривавий розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року. Зокрема, у статті зазначається: "Джерела розповідають, що до зачистки Майдану почали готуватися ще на початку минулого тижня — Клюєв разом із своїм першим заступником Володимиром Сівковичем відбирали загони Беркуту, якому буде доручено брудну роботу."

Під час Революції Гідності Клюєв стверджував, що в основі трагічної загибелі людей на вулицях Києва лежить провокація. За його словами, тільки в Україні заспокоювалася ситуація, "багаття вже ледве жевріло, хтось раптом виливав каністру бензину, і відразу знову починалося протистояння, знову починалися заворушення і загибель людей".

24 січня 2014 призначений Главою Адміністрації Президента України. 

14 лютого 2012 року указами президента України Януковича звільнений з посади Першого віце-прем'єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі України та призначений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України

У березні 2010 року призначений Першим віце-прем'єр-міністром в уряді Миколи Азарова. 9 грудня 2010 в результаті оголошеної адмінреформи став Першим віце-прем'єр-міністром — Міністром економічного розвитку і торгівлі України.

За підсумками позачергових парламентських виборів 2007 року втретє отримав мандат нардепа від Партії регіонів.

У квітні 2006 року вдруге обраний народним депутатом за списком Партії регіонів. А після створення парламентської коаліції у складі ПР, СПУ і КПУ 4 серпня цього ж року знову був призначений на посаду віцепрем'єр-міністра з ПЕК.

У 2003—2005 роках віцепрем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу.

На V з'їзді Партії регіонів 19 квітня 2003 року обраний секретарем політради партії. 

З квітня 2002 року — народний депутат України, член фракції "Регіони України", голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

На І етапі IV з'їзду Партії регіонів 14 грудня 2001 року обраний першим заступником голови Партії.

З листопад 1995 по квітень 1996 заступник голови з питань розвитку ринкових відносин, приватизації, реформування економіки та праці, вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації.

У 1998 році стає заступником голови з питань політико-правової роботи, заступник голови з питань розвитку територій та зовнішньоекономічних зв'язків, виробництва товарів народного споживання Донецької облдержадміністрації.

У 1996 році перший заступник голови Донецького міськвиконкому.

У 1994 році став заступником голови Донецької обласної ради з виконавчої роботи.

Після інституту працював заступником начальника, начальником дільниці шахтного транспорту шахти "Білоріченська" ВО "Ворошиловградвугілля", був аспірантом та працівником Донецького політехнічного інституту. Очолював низку підприємств вугільного машинобудування.

З 1983 по 1984 рік  — підземний гірничий робітник шахти ім. А. Засядька та шахти ім. М. Горького. 

Брат Сергія Клюєва.

Освіта

Закінчив гірничий факультет Донецького політехнічного інституту (нині — Донецький національний технічний університет) за фахом автоматизація та комплексна механізація розробки родовищ корисних копалин. Кандидат технічних наук.