Остапенко Анатолій Дмитрович

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У 2022 році НАЗК склало адмінпрокотол стосовно Остапенка, який скористався своїми повноваженнями в особистих цілях під час війни. Остапенко скористався своїм правом на депутатське звернення та написав до голови Житомирської ОВА щодо надання його сину права пересуватись по місту та області на власному транспорті під час комендантської години.

У 2020 році став одним з інціаторів законопроєкту від "Слуги народу", який фактично офіційно дозволяє непрямий підкуп виборців в умовах пандемії коронавірусу.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії "Слуга народу" номером 130 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У 2015 році балотувався до Переяслав-Хмельницької районної ради Київської області від ВО "Батьківщина" по 16 округу (с.Мазінки) як безпартійний.

Директор в юридичній фірмі "Альфаюрконсалтинг". Раніше працював на керівних посадах в інших юридичних та виробничих об’єднаннях.

Освіта вища.

Закінчив Український Транспортний Університет за спеціальністю інженер – механік, а також Міжнародний Соломонів Університет за спеціальністю юрист.