Безугла Марʼяна Володимирівна

Народна депутатка 9-го скликання від "Слуги народу", заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

У вересні 2024 року Верховна Рада звільнила Безуглу з посади заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки та перевела її у комітет з питань зовнішньої політики.

У липні 2024 року Безуглу зняли з посади голови підкомітету з питань демократичного цивільного нагляду і контролю у Комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки. Сама нардепка заявила, що рішення комітету пов’язане з її публічними заявами про проблеми у ЗСУ.

У квітні 2024 року Безугла заявила, що передумала виходити із фракції "Слуга народу" у Верховній Раді, щоб "не підставляти президента".

У січні 2023 року у Комітеті Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ініціювали відкликання Безуглої з посади заступниці голови Комітету. Проте, відповідну постанову не змогли винести на розгляд на найближчому засіданні Ради 10 січня.

Пізно ввечері того ж дня, після засідання фракції “слуг”, Безугла заявила, що написала заяву на вихід із фракції та партії “Слуга Народу”. У пості у Facebook вона написала, що “слабка фракція і партія у війну мені не потрібна”. Водночас додала, що продовжить підтримувати ініціативи президента. 

У листопаді 2023 року Безугла заявила, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний має піти у відставку через відсутність плану на наступний рік. Така заява обурила громадськість, а у ряд нардепів ініціювали відкликання Безуглої з посади заступниці голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

У пресслужбі “Слуги народу” заявили, що Безугла сама відповідає за свої слова.

Протягом наступних місяців нардепка продовжувала активно критикувати головнокомандувача Залужного у своїх постах на Facebook.

У липні 2023 року відзначилась суперечливими висловлюваннями щодо зовнішності директорки музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак. Безугла у Facebook писала про "візуальні стандарти" цієї посади, хоча у цьому ж пості виступала проти бодішеймінгу.

У лютому 2023 року однопартієць Безгулої нардеп Федір Веніславський запропонував виключити її із комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. За словами Веніславського, Безугла надала неправдиву інформацію по узгодження нею з ГУР Міноборони редакції законопроєкту № 4210, що дозволяв би призначати міністром оборони військового без його відставки зі служби.

Наприкінці 2022 року проголосувала за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У липні 2022 року нардепка мала публічний конфлікт з іншим нардепом від "слуг" Миколою Тищенком. Вона звернулася до керівниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк та керівника фракції Давида Арахамії з вимогою виключити нардепа Тищенка з партії. Мотивувала це тим, що ресторан "Велюр" у центрі Києва, що належить Тищенку, працював попри ковідні обмеження, та іншими звинуваченнями.

У "Слузі народу" заявили, що не будуть втручатися в конфлікт і не схвалюють позицію Безуглої, бо подібні суперечки між представниками однієї партії шкодять її іміджу. Водночас партія відсторонила Тищенка від керівництва Закарпатської організації "Слуги народу".

У червні 2022 року в розпал боїв на сході України журналісти Яніна Соколова і Юрій Бутусов, а також голова Луганської ОВА Сергій Гайдай звинуватили нардепку в намаганні керувати військовими. Безлуга регулярно буває на фронті. Вона підтвердила, що працює в зоні бойових дій уже кілька місяців за власною ініціативою, але заперечила, що командує військами, пояснивши, що перебуває там для "порад, допомоги, комунікації, підтримки і контролю", зокрема як членкиня комітету ВР з нацбезпеки, оборони та розвідки.

Наприкінці травня 2022 року Безугла вимагала від СБУ відреагувати на діяльність журналіста Юрія Бутусова. За словами депутатки, він постійно “безкарно викладає тонни інформації щодо наших військових, позицій, оперативної обстановки, розхитує, дезорієнтує і підіграє Росії”. Бутусов, своєю чергою, заявив, що вважає звинувачення Безуглої брехнею, а її вказівки СБУ – незаконними. 

У серпні Безугла також зверталась до СБУ з проханням вивчити діяльність деяких волонтерів щодо "підриву нацбезпеки". Вона звинувачувала ряд військовослужбовців, волонтерів, політиків та блогерів у нібито створенні "політизованої мережі для розхитування суспільства". Серед тих, кого обвинувачувала нардепка, були представники партії Петра Порошенка "Європейська солідарність".

У травні 2022 року нардепка потрапила в ще один скандал. Вона ініціювала законопроєкт, яким пропонувалося фактично дозволити бойовим командирам вбивати військовослужбовців для припинення кримінального порушення (що включає непокору, опір, застосування насильства чи дезертирство).

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради у своєму висновку заявило про необхідність переглянути пропозиції нардепки в частині щодо "допустимості" смерті військовослужбовця. Нардепка пояснювала, що своєю ініціативою прагнула захистити командирів, які, застосувавши зброю "для порятунку підлеглих", могли спричинити загибель військового, який здійснив порушення.

У 2021 році Безугла очолила тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка розслідувала справу "вагнерівців" про ймовірний зрив спецоперації української розвідки з затримання бойовиків російської ПВК "Вагнер", які воювали проти України на Донбасі. Безугла як голова ТСК заявляла, що це була не спецоперація, а "спеціальний захід" СБУ та ГУР.

Журналіст Юрій Бутусов звинувачував слідчу комісію на чолі з Безуглою у тиску на ексглаву ГУР МО Василя Бурбу, який спочатку на засіданні ТСК, а згодом публічно заявив про витік інформації з Офісу президента, який призвів до зриву ймовірної спецоперації.

Безугла ж заявляла, що парламентська опозиція намагається зірвати розгляд справи. ТСК у проміжному звіті не виявила доказів витоку або втручання Офісу президента, внаслідок якого було ухвалено рішення відстрочити операцію, через що вона врешті зірвалась.

Також Безугла входила до ТСК, яка розслідувала вибухи на складах з боєприпасами у 2014-2018 рр.  

У 2020 році поставила свій підпис під постановою про звільнення Арсена Авакова з поста міністра внутрішніх справ.

У 2019 році обрана народною депутаткою 9-го скликання по округу №217 (Оболонський район міста Києва) від "Слуги народу" як безпартійна, восени 2019 року стала членкинею партії. Під час виборів помічена за гречкосійством - агітатори дарували безплатні футболки та кепки в обмін на підписку на Facebook-спільноти Безуглої.

Після обрання увійшла до фракції "Слуга народу", стала заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, головою підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості. Членкиня Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

Раніше працювала старшою інспекторкою з контролю за виконанням доручень відділу цивільних експертів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ. Працювала також за медичним напрямком у Проєктному офісі реформ при Міноборони, була керівницею програми "Реформа системи медичного забезпечення ЗСУ".

Має вищу освіту. Закінчила Національний медичний університет ім. О. Богомольця за спеціальністю "Лікувальна справа" й інтернатуру за спеціальністю "Внутрішні хвороби".

Також закінчила Українську військово-медичну академію за спеціалізацією "Загальна практика – сімейна медицина" та Міжнародну програму лідерства Державного департаменту США "Охорона здоров’я та маргіналізовані популяції", отримала спеціалізацію "Організація і управління охороною здоров’я".

Народилася 17 травня 1988 року у Києві.