Соціалістична партія України

Партія заснована: 01 січня 1991 р.

Припинила існування: 15 червня 2022 р.

Опис партії

15 червня 2022 року восьмий апеляційний суд Львова заборонив Соціалістичну партію України.

20 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про припинення діяльності низки політичних партій. До списку потрапила і "Соціалістична партія України". 

У 2019 році Киву як голову партії у реєстрі змінив Сергій Чередніченко, який у цей же рік невдало балотувався до парламенту по одному з мажоритарних округів на Полтавщині від цієї партії. А на місцевих виборах у 2015 році йшов до Полтавської міськради від БПП.

На момент заборони партії у червні 2022 року у відкритих реєстрах уповноваженою особою є Віктор Заїка. Ця заміна відбулася за пів року до чергових місцевих виборів. Примітно, що Заїка є директором іменного благодійного фонду, названого на честь Іллі Киви.  Як фізична особа-підприємець він був зареєстрований на Донеччині і Луганщині.

Партія імені Киви (2017 - 2019) 

Із 2017 року партію очолював екснардеп і держZрадник Ілля Кива. Тоді він був радником голови МВС. Його призначення оскаржував в судовому порядку Сергій Каплін, що вважав себе легітимним головою партії.

З приходом Киви ідеологія партії від ленінізму та соціалізму змінилася. У це важко повірити, але 2018 року партійці затвердили нову програму “Сильна країна. Соціальна справедливість. Порядок і закон”, яка декларує… вступ до Євросоюзу та курс на НАТО.

Але у керівництві соціалістів і далі панувало двовладдя.

"Кива спробував у рейдерський спосіб захопити партію і зробити її інструментом розбрату лівого поля. Він працює проти політичної сили, тому перебування його в рядах Соцпартії є неможливим", - заявляв тоді Устенко, який вважав себе керівником.

Устенко наполягав, що делегати доручилися йому звернутися до НАБУ, СБУ, НАЗК, Міністерства юстиції з метою запобігання рейдерського захоплення СПУ і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які, за словами Устенка, внесли до Держреєстру завідомо недостовірні дані щодо керівного складу та статутних органів СПУ.

Кива не забарився із реакцією і заявив про виключення з партії членів політради за спроби отримати фінансування… у Кремля на майбутніх виборах. І, у це ще важче повірити… Кива стверджував, що бореться із сепратистами:

"За моєю спиною деякі члени політради партії намагалися продати Кремлю СПУ за $30 млн. Ми виявили цілий прошарок сепаратистів і зрадників із багатомільйонними статками, навіть у політраді партії, що вбралися в соціалістичний одяг. Сьогодні вони ведуть прямі переговори з Кремлем про спонсорування майбутніх виборів і зміцнення московської позиції всередині України, зраду інтересів України країні агресору і окупантам. Ці переговори проходять з людьми з адміністрації президента Росії, а саме з помічниками Володимира Суркова".

У 2019 році після ребрендингу проєкту соціалісти відправили Киву у президенти.

Але на такій ідеології Кива довго не протримався. Через кілька місяців після президентських виборів, у парламент він пішов від проросійської партії ОПЗЖ, яку теж можуть заборонити у судовому порядку.

1 лютого 2022 року перед повномасштабною агресією росії проти України він писав про те, що країна окупована силами НАТО і нас треба терміново рятувати. Типова рашистська риторика.

Період Рудьковського (2011 - 2017) 

Під час Революції Гідності у керівництві соцпартії сталися зміни. Її головою був обраний тогочасний народний депутат Микола Рудьковський. І це була не перша спроба очолити партію. У 2011 році під час закритого з’їзду делегати, які обирали між Морозом і Рудьковським, навіть побилися

Зауважимо, що у реєстрі партійних та громадських формувань України до 2017 року головою партії зазначався Петро Устенко, який вважав, що Рудьковського обрали нелегітимно.

Контроль над партією Рудьковському вдалося отримати перед побиттям студентів на майдані. 

Рудьковський наприкінці 2013 року заявив, що виходить з фракції “Партії регіонів”, бо йому соромно за події на Майдані й він переконаний у тому, що країна має мати європейську перспективу. Згодом московський суд його засудив за напад на посольство РФ у Києві.

Раніше Рудьковський неодноразово балотувався в народні депутати від цієї партії і двічі був обраний до парламенту саме як представник цієї партії.

Політична кар’єра цього політика не пройшла без скандалів. Колишній міністр транспорту бився у раді з Нестором Шуфричем. Ціна питання - прем’єрство Юлії Тимошенко.і

І цим не обмежилося. Суд залишив його під домашнім арештом через те, що політика підозрюють у викраденні та катуванні колишнього керівника “Нафтогазвидобування” і чинного нардепа від “Слуги народу” Олега Семинського. До слова, чинний парламентар теж свого часу балотувався до ВРУ від соціалістів.

Ера Мороза (2004 - 2011)

Під час помаранчевої революції соціалісти підтримували Ющенка, а після його інавгурації вперше за історії партії офіційно отримали посади у виконавчій владі — портфелі трьох міністрів, голови Фонду держмайна і двох керівників обласних держадміністрацій.  

Фонд держмайна тоді очолила соціалістика Валентина Семенюк-Самсоненко. Її призначення схвилювало депутатів Держдуми, оскільки вона планувала переглянути результати приватизації низки великих підприємств, де міг бути російський капітал.

Після виходу соціалістів у 2006 році із помаранчевої більшості, вони сформували “Антикризову коаліцію” з Партією регіонів та КПУ. Так коаліція підтримала Мороза на посаду спікера парламенту, яку він обіймав двічі, за підтримки тієї ж коаліції прем'єром став Віктор Янукович. 

Проти політичного переформатування виступив Юрій Луценко, який заявив про вихід з СПУ, та Йосип Вінський, що відмовився від посади секретаря Політради Соцпартії. Тоді ж БЮТ, “Наша Україна” та частина депутатів від СПУ звинуватили лідера Соцпартії Олександра Мороза у політичній зраді.

Мороз залишив головування в партії, а згодом заснував свій політпроєкт “Соціалістична партія Олександра Мороза”. Після того, як Мороз залишив партію, за її контроль точилася справжня боротьба. Жодне обрання голови чи формування керівних органів не обходилося без скандалу.

Рейтинг соцпартії серйозно похитнувся. Його намагалися врятувати об’єднаннями з іншими політсилами. Так, у 2011 році після підписання меморандуму до соціалістів приєдналися “Селянська партія України”, “Соціалістична Україна”, партія “Дітей війни”, та “Козацька слава”. Але це не допомогло партійцям пройди до Верховної ради на виборах 2012 року. Тоді соціалісти отримали найгірший результат  за всю історію партії - лише 0,45% голосів виборців, та посіли 10 місце.

Створення 

Саме в цей час у лавах соціалістів проявився Юрій Луценко – майбутній генпрокурор України.

У 2000-2003 роках головний соціаліст країни був одним з організаторів акцій протесту проти президента Леоніда Кучми “Україна без Кучми” та “Повстань, Україно!”, а восени 2000 року оприлюднив “Плівки Мельниченка”, що вказували на причетність Кучми та його оточення до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Соціалісти таким чином стали ініціатором “Касетного скандалу”. 

Після обрання президентом  Леоніда Кучми, коли у 1994 році Мороз йому поступився, зайнявши третє місце на виборах і отримав посаду спікера. Значна частина СПУ спершу підтримувала Кучму, але після конфлікту парламенту та Кабміну у квітні 1995 СПУ остаточно перейшла в опозицію.

Заснована у 1991 році

Основний склад партії

Член Політичної Ради Партії

Балотування

Статистика депутатів ВР

    Немає даних про відвідування
    Немає даних про відвідування

Представництво в областях

  • Обрано
  • Не обрано
  • не балотувалися