Всеукраїнське обʼєднання "Батьківщина"

ВО “Батьківщина” (також відома як Блок Юлії Тимошенко, БЮТ) позиціює себе як "всенародну демократичну партію патріотично-реформаторського спрямування". Риторика партії є послідовно лівоцентристською. Незмінною главою партії є Юлія Тимошенко, колишня прем'єр-міністрка України (2005, 2007—2010).

ВО “Батьківщина” була представлена в усіх скликаннях Верховної Ради за час свого існування (4, 5, 6, 7, 8, 9 скликання). Партія має розгалужену мережу осередків в усіх областях України окрім тимчасово окупованого Криму.

Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” виникло у 1999 році, переформатувавшись з ГО “Союз миролюбних сил “Батьківщини”, очолюваного ректором ДНУ Володимиром Прісняковим. Відтоді головою партії є Юлія Тимошенко. До цього вона була першою заступницею голови партії Павла Лазаренка “Громада” і саме колишні члени цієї партії склали основу нової політсили.

Після призначення Тимошенко віцепрем'єркою в уряді Віктора Ющенка, партія “Батьківщина” вважалась провладною, її керівники увійшли до парламентської коаліції 2000 року. Та у січні 2001 Тимошенко була відправлена у відставку, а у лютому заарештована за звинуваченнями у корупції на закупках газу, після чого її партія стала опозиційною і приєдналася до акції “Україна без Кучми”.

Вперше “Батьківщина” увійшла до Верховної Ради у 2002 році. Вона стала основою Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ), до якого також увійшли Українська республіканська партія “Собор” і Українська соціал-демократична партія (УСДП) та Українська консервативна республіканська партія. БЮТ тоді отримав 22 мандати (7,24 % голосів).

У 2004 році на президентських виборах партія підтримала Віктора Ющенка, після обрання якого Тимошенко призначили прем'єр-міністркою. Після відставки уряду Тимошенко її партія перейшла в опозицію.

На парламентських виборах 2006-го року Блок Юлії Тимошенко (до якого входила “Батьківщина”) з 22,29 % голосів посівши 2-е місце й отримав 129 мандатів. 

У Верховній Раді 5-го скликання БЮТ, блок “Наша Україна” та Соціалістична партія України (СПУ) утворили Коаліцію демократичних сил. Кандидатом у прем’єри від коаліції була Тимошенко, але об'єднання розвалилося на тлі суперечок щодо призначення спікера Ради. А наступного дня Партія регіонів, СПУ та КПУ утворила нову парламентську більшість (Антикризова коаліція), тож БЮТ знову перейшов в опозицію. 

На дострокових парламентських виборах у 2007-му БЮТ посів 2-ге місце (30,71 % голосів) і отримав 156 мандатів. 

У Верховній Раді 6-го БЮТ та блок "Наша Україна - Народна самооборона" (НУНС) разом сформували коаліцію з 227 депутатів. Тоді Тимошенко вдруге обрали прем’єркою. 

На виборах 2010 року партія висунула Тимошенко кандидаткою в президенти. Та після її поразки Віктору Януковичу парламентська коаліція припинила своє існування, а кабмін Тимошенко відправили у відставку. У Раді була створена нова коаліція “Стабільність і реформи”, до якої увійшли й окремі депутати від БЮТ. Тимошенко тоді оголосила про проведення “великої чистки” в партії.  

У листопаді 2011 року була заборонена участь блоків партій у парламентських виборах, що унеможливлювало участь опозиційних партій у вигляді блоку. У грудні того ж року “Батьківщина” об’єдналась з “Народною самообороною”. У березні 2012-го “Батьківщина” і партії “Реформи та порядок” та Народний рух України оголосили, що підуть на парламентські  вибори єдиним списком, а у квітні до них приєднався “Фронт Змін” Арсенія Яценюка. 

В результаті утворилась “Об'єднана опозиція Батьківщина”, яка окрім самої "Батьківщини" об’єднала сім партій: “Фронт змін”, Народний Рух України, “Реформи і порядок”, “Народна Самооборона”, “За Україну!”, “Громадянська позиція”, Соціально-християнська партія, а також представників Меджлісу кримськотатарського народу. 

Список “Об’єднаної опозиції” на виборах очолив Яценюк, оскільки Тимошенко перебувала у в’язниці за звинуваченнями щодо “газових угод” з Росією 2009 року (у 2013-му ЄСПЛ визнав арешт Тимошенко політично вмотивованим).

На виборах восени 2012 року “Об'єднана опозиція” отримала сумарно 101 місце у Раді (62 списочники й 39 мажоритарників). Лідером фракції став Арсеній Яценюк.

У 2013 році партії Фронт Змін та “Реформи та Порядок” увійшли у партію “Батьківщина”. Тимошенко тоді ж переобрали головою партії, а Яценюк став головою політради. 

У лютому 2014 року після усунення з посади президента Віктора Януковича і повернення Конституції 2005 року була “Батьківщина”, “УДАР” та “Свобода” сформували правлячу коаліцію й уряд на чолі з Арсенієм Яценюком. 

У березні 2014-го після Революції Гідності та звільнення Тимошенко з ув’язнення партія “Батьківщина” висунула її кандидаткою у президенти. 

Перед позачерговими парламентськими виборами у серпні 2014 року з політради партії вийшли 20 людей зокрема Арсеній Яценюк, Арсен Аваков, Олександр Турчинов та інші. Вони відмовилися йти на вибори від “Батьківщини” і створили партію “Народний фронт”.

За результатами виборів 2014 року “Батьківщина” отримала трохи більше ніж 5% голосів, отримавши 19 мандатів у Верховній Раді 8-го скликання (17 списочників та двоє мажоритарників). 

Список партії тоді очолювала ув’язнена у РФ учасниця АТО Надія Савченко, на промоції звільнення якої “Батьківщина” і побудувала свою парламентську кампанію. У 2016 році Савченко виключили з фракції. Перед тим Савченко провела зустріч з ватажками "ДНР" та "ЛНР" в Мінську.

Того ж року після довиборів на мажоритарних округах фракція поповнилась двома нардепами - це Руслан Богдан та Юрій Одарченко. 

На місцевих виборах 2015 року “Батьківщина” отримала друге місце: від партії було обрано 8065 депутатів і 369 міських, селищних і сільських голів. На місцевих виборах до ОТГ у 2016-2017 роках “Батьківщина” посіла перше місце серед політичних партій за кількістю обраних депутатів. 

Навесні 2019-го лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко балотувалась у президенти, але не пройшла до другого туру. 

На позачергових парламентських виборах 2019 року “Батьківщина” здобула 8,18% голосів і сформувала фракцію з 24 нардепів. У трійці лідерів партійного списку були Юлія Тимошенко, лідер партії “Основа” Сергій Тарута та ексглава СБУ Валентин Наливайченко. 

П’ятий номер від “Батьківщини” Олена Кондратюк 29 серпня 2019 року була призначена віцеспікеркою Верховної Ради. Близько 67% членів фракції “Батьківщина” отримали керівні посади в комітетах ВРУ.

Ще влітку 2019 року Тимошенко прямим текстом говорила, що її партія готова вступати в коаліцію з монобільшістю “Слуги народу”. Однак у листопаді 2019-го “Батьківщина” оголосила про перехід в опозицію до влади. Тригером стало голосування в першому читанні за законопроєкт про ринок землі сільськогосподарського призначення. Тоді ж Юлія Тимошенко звернулася до Конституційного суду з проханням розглянути подання щодо законопроєкту про «ринок землі». 

На місцевих виборах 2020 року “Батьківщина” мала друге місце (12,39 %), отримавши 4093 депутатські мандати у місцевих радах. Перед виборами лідерка партії Юлія Тимошенко пообіцяла захищати мерів міст від “свавілля влади”. Вона вимагала від президента Володимира Зеленського припинити тиск на органи місцевого самоврядування, зокрема на мера Черкас від її партії Анатолія Бондаренка на тлі епідемії коронавірусу.

У листопаді 2020 року партія підтримала всеукраїнську акцію “SaveФОП” і підписала з протестувальниками меморандум про взаємодію та співпрацю. Тимошенко тоді подала законопроєкт № 3853-2 про спрощення системи оподаткування для малого бізнесу.

У 2021 році “Батьківщина” оголосила про наміри провести п’ять референдумів зокрема про ринок землі, ціни на газ, щодо легалізації канабісу та грального бізнесу. 

У 2023 році Тимошенко заблокувала підписання закону про легалізацію канабісу. Вона також критикувала запропонований Кабміном законопроєкт про мобілізацію.

Рейтинги

Стабільну підтримку партії забезпечує "ядерний електорат" – люди віком від 50 років із сільської місцевості та малих міст переважно з західних та центральних областей. 

На виборах у 2006-2007 році партія (у складі БЮТ) мала високу підтримку і посідала друге місце. Так само високими були результати підтримки блоку на виборах у 2012-му. 

На виборах у 2014 та 2019 роках партія лише трохи перевищувала поріг у 5%. 

Станом на середину 2020 року за даними соцопитувань рейтинг "Батьківщина" тримався на рівні 8%. Напередодні повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го рейтинг партії становив 7,8%. У березні 2022 року рейтинг партії опустився до 5%.

“Батьківщина” не визначає для себе чіткої ідеології. Вона позиціює себе як всенародну демократичну партію патріотично-реформаторського спрямування. Партія декларує поєднання національних, демократичних, християнських цінностей, реформаторства, патріотизму, державної солідарності, прав і свобод громадян.

Згідно зі Статутом партії головним її обов'язком є “захист інтересів українського народу в його боротьбі за незалежність України”.

У Статуті “Батьківщини” також сказано, що партія, будучи асоційованим членом Європейської народної партії (ЄНП), що об’єднує центристські, консервативні та християнсько-демократичних партій країн Європи, цілком і повністю поділяє світоглядні засади ЄНП.

“Українська правда” у 2020-му характеризувала програму й риторику партії як послідовно лівоцентристські з відчутним ухилом у соціалізм.

Економічна політика

“Батьківщина” у своїй перевиборній програмі за 2019 рік обіцяла змінити неефективну на їхню думку політику НБУ у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання. Партія виступала за створення та розвиток українських банків.

Партія обіцяла відновити макро- та мікрокредитування бізнесу на європейських умовах. Також у програмі партія обіцяє відновити справедливість для тих людей, які втратили свої банківські вклади та власність під час стрімкого падіння курсу гривні.

“Батьківщина” обіцяла створити умови для розвитку відновлюваної енергетики, розв'язати сміттєву проблему та зменшити забруднення довкілля. 

Партія декларувала обіцянку повністю демонополізувати імпорт газу та забезпечити в Україні біржову торгівлю всіма енергоресурсами, а також розвивати власну вугільну галузь замість імпорту вугілля з закордону. 

“Батьківщина” ставила за мету забезпечити державну підтримку малих та середніх фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. Обіцяла продовжити мораторій на продаж сільгоспземлі, але дати фермерам та малим і середнім сільгоспвиробникам право викупити свою землю без аукціонів за рахунок пільгових кредитів, а також впровадити процедуру викупу паїв державою. Також партія пропонувала ухвалити закон про введення для аграріїв єдиного податку на гектар землі.

Партія декларувала наміри скасувати 37 податків, зокрема податок на спадок, держмито, судовий збір, а також ПДВ, замінивши його  мінімальним податком на реалізацію за прикладом США. Замість податку на прибуток партія виступала за запровадження податку на виведений капітал, а замість ЄСВ пропонувала ввести персоніфіковану пенсійну систему.

Соціальна політика

Партія ставила за мету досягти за 5 років рівня середньої заробітної плати Польщі у доларовому вимірі. 

Партія обіцяла підняти мінімальну пенсію. Також у програмі пропонується запровадити персоніфіковану пенсійну систему і персональні пенсійні рахунки та індексувати пенсійні збереження, а також розробити систему їх передачі у спадок. 

“Батьківщина” обіцяла запровадити обов’язкове медичне страхування за рахунок коштів роботодавців зі зменшенням удвічі податкового навантаження на їхні  підприємства. Партія також обіцяла забезпечити громадян безоплатними медикаментами, повернути право викликати лікаря додому і забезпечити у селах функціонування фельдшерсько-акушерського пункту. 

Партія у програмі обіцяла знизити ціну на газ для населення у 2 рази, щоб вдвічі зменшити тарифи на тепло й гарячу воду, а також спрямувати газ українського видобутку виключно на потреби населення. 

Партія декларувала наміри переглянути усю систему освіти та її фінансування і гарантувати безоплатну освіту від початкової до вищої.

Партія також обіцяла підвищити зарплати медиків та освітян до європейського рівня. 

У програмі партія обіцяла податкові пільги роботодавцям, які візьмуть на першу роботу випускників вишів, довгострокове мікрокредитування для молодих підприємців, іпотечні кредити із страхуванням від державного фонду. Також йшлося про повернення виплат на народження дитини розміром 50 тис. грн. за першу дитину, 100 тис. грн за другу і 150 тис. грн при народженні третьої й наступної дитини.

Гуманітарна політика

Партія мала намір зберегти тенденції до збільшення видатків на фінансування культури, зокрема українського кіно, книги, контенту на радіо і телебаченні.

“Батьківщина” пропонує ухвали закон про меценатство для зменшення навантаження на бюджет щодо фінансування культури. 

Партія також обіцяла збільшити зарплати працівників культури за 5 років до європейського рівня.

Зовнішня політика

Партія у своїй програмі обіцяє втілювати Угоду про асоціацію з ЄС та працювати задля отримання Плану дій для членства (ПДЧ) в НАТО.

Головним пріоритетом у партії вважають відновлення територіальної цілісності та суверенітету України. У 2019-му партія пропонувала окрім Мінського і Нормандського форматів переговорів з Росією започаткувати переговори за формулою Будапешт+, залучивши до процесу врегулювання такі держави як США та Велику Британію. “Батьківщина” виступала за розгляд питань Криму та Донбасу в єдиному пакеті.

У Верховній Раді 8-го скликання (2014-2019) “Батьківщина” відстоювала мораторій на продаж сільськогосподарської землі, виступала проти продажу і приватизації стратегічних об'єктів, за покращення соціального захисту населення та зниження тарифів на комунальні для населення. 

У 2015 році лідерка партії Юлія Тимошенко ініціювала створення робочої групи щодо перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги. У 2016 партія запустила сайт “Справедливі тарифи”. 

У Верховній Раді 9-го скликання (з 2019-го) “Батьківщина” виступала проти продажу сільськогосподарської землі, підвищення тарифів і легалізації канабісу. 

У 2019 році фракція зареєструвала законопроєкт №4680 щодо направлення на потреби громадян України газу вітчизняного видобутку. У 2021-му “Батьківщина” пропонувала створити Тимчасову слідчу комісію, щоб розслідувати діяльність “Нафтогазу” та встановлені тарифи.

Участь “Батьківщини” в голосуваннях у Раді 9-го скликання є доволі низькою - 60%. Це четвертий показник з-поміж фракцій станом на квітень 2020 року за всю каденцію Ради-9. Також голосування за законопроєкти в цілому показують, що “Батьківщина” підтримувала підписані на той момент акти на рівні 40% – це друге місце з кінця після ОПЗЖ.

У 2019 році розмір виборчого фонду кандидатки у президенти Юлії Тимошенко становив близько 230 мільйонів гривень. При цьому 116 млн грн надійшло на центральний рахунок “Батьківщини” в останній місяць президентської кампанії. 

На парламентську кампанію у 2019-му “Батьківщина” офіційно зібрала 87,2 мільйона. Варто зазначити, що після парламентських виборів обсяги фінансування політсили скоротилися в десятки разів.

“Батьківщина” отримувала кошти з держбюджету як партія, представлена в парламенті. Водночас неодноразово було виявлено, що "Батьківщина" отримувала гроші від безробітних, пенсіонерів, медиків чи освітян. За фактами ймовірних махінацій з фінансуванням партії Нацполіція у березні 2019-го відкрила низку кримінальних проваджень. 

У лютому 2020 року рух “ЧЕСНО” писав, що “Батьківщину” на 3 млн грн профінансували компанії з ознаками фіктивності.

• Вінницька область
  Балотування: 401
  Депутати: 21
  Голови: 0
• Волинська область
  Балотування: 433
  Депутати: 4
  Голови: 1
• Дніпропетровська область
  Балотування: 514
  Депутати: 3
  Голови: 0
• Донецька область
  Балотування: 206
  Депутати: 0
  Голови: 0
• Житомирська область
  Балотування: 395
  Депутати: 7
  Голови: 0
• Закарпатська область
  Балотування: 238
  Депутати: 3
  Голови: 0
• Запорізька область
  Балотування: 254
  Депутати: 6
  Голови: 0
• Івано-Франківська область
  Балотування: 362
  Депутати: 23
  Голови: 0
• Київська область
  Балотування: 528
  Депутати: 45
  Голови: 0
• Кіровоградська область
  Балотування: 302
  Депутати: 18
  Голови: 0
• Луганська область
  Балотування: 61
  Депутати: 0
  Голови: 0
• Львівська область
  Балотування: 378
  Депутати: 7
  Голови: 0
• Миколаївська область
  Балотування: 260
  Депутати: 1
  Голови: 0
• Одеська область
  Балотування: 426
  Депутати: 0
  Голови: 0
• Полтавська область
  Балотування: 316
  Депутати: 7
  Голови: 0
• Рівненська область
  Балотування: 377
  Депутати: 0
  Голови: 0
• Сумська область
  Балотування: 348
  Депутати: 21
  Голови: 1
• Тернопільська область
  Балотування: 326
  Депутати: 4
  Голови: 0
• Харківська область
  Балотування: 468
  Депутати: 8
  Голови: 0
• Херсонська область
  Балотування: 289
  Депутати: 16
  Голови: 0
• Хмельницька область
  Балотування: 367
  Депутати: 10
  Голови: 0
• Черкаська область
  Балотування: 304
  Депутати: 1
  Голови: 0
• Чернівецька область
  Балотування: 346
  Депутати: 16
  Голови: 0
• Чернігівська область
  Балотування: 309
  Депутати: 5
  Голови: 0

• Обрано
• Не обрано
• не балотувалися