У четвер, 31 серпня, представники Руху ЧЕСНО, ГО “Детектор медіа”, ГО “Інститут Медіа Права”, ЦВК, НАЗК та Нацради з питань телебачення та радіомовлення обговорили питання політичної джинси у передвиборчий та виборчий періоди на панельній дискусії в УКМЦ.
І державні службовці, і громадські активісти погодились, що відсутність реальних санкцій за порушення виборчого законодавства в частині політичної реклами, його недосконалість, неузгодженість дій різних державних органів створює плідний грунт для збільшення кількості джинси в медіа та порушень виборчого законодавства під час агітації.
Під час дискусії провідний аналітик з партійних фінансів Руху ЧЕСНО (ГО Центр UA) Ігор Фещенко, який займається моніторингом політичної реклами та звіркою фактичної реклами із даними партійних фінансових звітів, окреслив основні тренди у висвітленні політичних новин в українських медіа.
Окремі ЗМІ перетворюються на прес-служби політиків та партій, а також на інструменти тиску чи антипіару. Такими стали, зокрема, 112 канал, News One, Прямий та новинні редакції таких телеканалів, як ІНТЕР та ТРК “Україна”, які системно висвітлюють діяльність та висловлювання “Опозиційного блоку”, “Радикальної партії” та інших. Подібна “співпраця” медіа та телеканалів жодним чином не відображена у фінансовій звітності політичних партій, що свідчить про ймовірне приховування витрат та внесків на користь політичних партій. Поширеним явищем стає створення “припарнійних” ЗМІ. Особливо інтенсивним цей процес є із онлайн-виданнями, які не несуть жодної відповідальності за поширений контент, а також в цілому знижують довіру до ЗМІ.
У погоні за впливом, рейтингами та впізнаваністю політики розмивають межу між журналістикою та політикою. Масовим явищем стало ведення політиками власних програм на телебаченні. Так, ведучими стали понад десяток народних депутатів, серед яких Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Віталій Купрій, Володимир Ар’єв, Дмитро Добродомов, Микола Княжицький та інші політики. Власні відеоблоги на телебаченні мають також Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Єгор Соболєв, Роман Семенуха, Тетяна Острікова тощо.
Кількість політичної джинси дедалі зростає. До того ж, окремі політики та партії використовують для цього державні кошти. Так, нещодавно КабМін розіграв низку тендерів на публікацію матеріалів у ЗМІ на загальну суму 1,5 мільйона гривень. Перші хвилі таких публікацій свідчать про те, що значна їх частина є немаркованою як реклама, а самі тексти у значній мірі спрямовані на популяризацію особи Володимира Гройсмана. Подібні публікації типово починаються із слів “Уряд Гройсмана” та з перерахунку його здобутків. Крім того, кошти державного фінансування статутної діяльності політичних партій також витрачаються на публікацію джинси та на участь в ефірах. У період з травня 2017 року по червень 2018 року “Радикальна партія” витратила на це близько 3 мільйонів гривень.
Заступниця шеф-редактора ГО “Детектор медіа” Світлана Остапа зазначила, що їх команда постійно фіксує матеріали з ознаками джинси. Причиною цього вона вбачає відсутність реального українського медіаринку.
Ми маємо квазімедіаринок, у якому немає прозорості фінансування: практично кожне медіа виживає, як може, в тому числі завдяки джинсі. Хто розуміє, що це незаконно - не говорить про це вголос, проте в наших медіа достатньо керівників, які навіть не розуміють, що джинса - це погано”.
Юрист Інституту Масової Інформації Роман Головенко зазначив, що проблемою є не лише замовні матеріали у ЗМІ без належного маркування, що є джинсою, але й кишенькові ЗМІ певних політичних сил.
Членкиня НАЗК Наталія Корчак повідомила, що Нацагенство вперше буде брати участь у моніторингу виборчого періоду та займатиметься двома напрямками - аналізом звітів про надходження та використання виборчого фонду та контролем за законністю внесків на виборчу агітацію. При виявленні порушень в розрізі політичної реклами НАЗК складатимуть адмінпротоколи, а також перенаправлятимуть інформацію до Нацполіції та Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Нам дійсно потрібно змінювати законодавство щодо політичної реклами. Наразі потрібно консолідувати зусилля державних органів і громадських активістів і окреслити наш алгоритм дій у моніторингу політичної реклами у виборчий період”.
Заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук відзначила, що вперше за роки незалежності було проведено тендер на закупівлю спеціалізованого обладнання для моніторингу телеефірів. Це значно вдосконалить процес аналізу медіаполя. разом із тим, Уляна підкреслила, що Нацрада позбавлена права застосовувати санкції в планів порушення закону про телебачення та радіомовлення.
Під час виборчого періоду Уряд ухвалює постанову про заборону перевірок медіа. Поки офіційний виборчий період не стартував - ми можемо проводити перевірки медіа на підставі звернень громадських організацій. Ми можемо моніторити ефір на дотримання балансу ефірного часу між усіма кандидатами, проте і цей принцип балансу можна обіграти. Навіть якщо ми фіксуємо, що інформація не зважена, не збалансована, дуже важливе значення має тон подачі цієї інформації. наприклад, один кандидат висвітлений у дуже позитивному тоні, інший - у різко негативному, але ефірний час у обох однаковий. Таким чином цей принцип збалансованості можна обійти”, - повідомила Уляна.
Представниця ЦВК Наталія Вадімова повідомила, що Центрвиборчком, як і НАЗК, повинен контролювати надходження та використання виборчих фондів під час виборчої кампанії, тобто, повноваження органів тотожні, тому їхні дії мають бути узгодженими. Крім того, Наталія підкреслила, що ЦВК не має повноважень здійснювати моніторинг коштів поза виборчими фондами, якими часто користуються кандидати. У цьому можуть зарадити лише громадські організації.
Ми готові надавати громадським організаціям оперативні відомості про рух коштів на рахунках виборчих фондів кандидатів, а також проміжні та фінальні звіти, аби вони могли порівняти зафіксовані витрати на медіа із фактичною рекламою. Вплинути на порушення фінансування кандидатів під час виборчого періоду було б можливо за допомогою певних санкцій, але наразі їх законодавчо не передбачено. ЦВК, наприклад, може лише видавати постанову, що розміщується в “Голосі України” і “Урядовому кур’єрі”, які практично ніхто не читає. Це не санкція, бо не впливає на поведінку порушників”, - зазначила представниця ЦВК.
Учасники панельної дискусії погодились, що єдиним ефективним способом впливу на недоброчесних кандидатів у розрізі фінансування та використання політичної реклами, джинси та кишенькових ЗМІ може стати постійне інформування виборців про порушення законодавства кандидатами. Крім цього, громадські активісти та представники державних органів погодились продовжити обговорення можливих шляхів взаємодії під час виборчої кампанії у найближчий час в робочому форматі.
Українські виборці можуть ухвалювати рішення, за кого віддавати свій голос, навіть на основі того, наскільки прозоро, чесно кандидати ведуть політичну агітацію під час виборів. Звернення до правоохоронних органів щодо порушень законодавства політичними партіями Оскільки змін до законодавства у розрізі політичної реклами в найближчий період не очікується, просто необхідно інформувати виборців”, - підсумувала модераторка дискусії, координаторка Громадського Руху ЧЕСНО Віта Думанська.
Поділитись