Вирішальна битва за Поштову: кияни проти завгоспа Януковича - за кого Київрада?

19 квітня Київрада вже проголосувала “за” повернення площі місту. Тоді проект рішення ухвалили у першому читанні. Той передбачає ініціювання припинення інвестиційного договору, передачу недобудови у власність міста та проведення якісних археологічних досліджень, оголошення конкурсу на кращий проект майбутнього музею та створення музею на Поштовій.

Під час підготовки документу до другого читання кардинальних правок внести у нього не вдалося. Про це говорить автор проекту рішення депутат від “Самопомочі” Сергій Гусовський.

Замість слів "ініціювати процедуру припинення", вони хочуть, щоб було прописано "опрацювати можливість припинення". "Ініціювати процедуру припинення" – це дія. "Опрацювати можливість припинення" – це бездіяльність… Але це не означає, що їх автори не можуть наполягати на їх розгляді. І є ризик, що Київрада за них проголосує”, - пояснює Гусовський.

За словами прес-секретаря київського осередку "Самопомочі" Володимира Анфімова, згадані правки запропонували депутати від БПП "Солідарність" Вікторія Муха, Валентин Мондриївський і Ганна Старостенко. 

До голови фракції БПП "Солідарність" Андрія Страннікова додзвонитися не вдалося - депутат не брав слухавку. Секретар міськради Володимир Прокопів також не відповів.

Громадська активістка Анабелла Моріна переконана: якщо приймуть такі правки, площа залишиться "інвестору", а повноцінного музею на ній точно не буде.

Варто зауважити, що громада Києва схвалює створення музею на Поштовій: петиція про збереження артефактів зібрала понад 13 тисяч підписів, а у громадському бюджеті Києва 2017 року підземна музейна ініціатива посіла друге місце з 800 поданих ідей. Також, науковці написали лист-звернення до мера Києва про важливість збереження унікальних знахідок на Поштовій.

Нині, за словами прес-секретаря київського осередку "Самопомочі" Володимира Анфімова, проекту рішення у порядку денному засідання немає, але "Самопоміч" вноситиме проект як невідкладний.

Чи отримає він підтримку у нинішньому вигляді, та які правки можливі - важко спрогнозувати.

Депутат від БПП Ілля Сагайдак запевняє, що голосуватиме за музей без внесення правок:

Я підтримую створення музею на Поштовій та навіть не можу припустити ситуації, коли залишки стародавнього міста можна залити в бетон. Технології кожного року дозволяють якісніше досліджувати артефакти і можливо це дозволить дізнатися більше про нашу історію", - каже Сагайдак.

Прес-секретар Олександра Омельченка, голови фракції "Єдність", Олександр Лилов коментує, що фракція зараз визначається:

Особисто Олександр Олександрович (Омельченко - прим. ЧЕСНО) за таке рішення, але рішення фракції поки що немає. На даний момент фракція засідає не в будівлі Київради, а в іншому місці, тому після засідання фракції вони всі розійдуться додому і позиція буде мені відома тільки завтра. Бо я з ними ні з ким сьогодні спілкуватися не буду".

Редакція намагалась з’ясувати думки окремих депутатів цієї фракції. Приміром, Олексій Новіков у коментарі Громадському руху ЧЕСНО повідомляє, що буде голосувати за розрив договору.

А ось інший депутат від "Єдності" - Костянтин Яловий - каже, що ще визначається.

Голова фракції "Батьківщина" Володимир Бондаренко однозначно виступає як проти перенесення знайдених артефактів в інше місце, так і проти побудови ТРЦ на площі. Його фракція голосуватиме лише за музей на території Поштової площі в автентичному місці:

Я вчився із головним археологом міста Києва паном Сагайдаком, нашим учителем був видатний археолог Іван Шовкопляс, якого гонили тоді за його особливе ставлення до Мізинської стоянки, до археології, яка пов’язує часи мамонтів з українським меандром і українською вишивкою… Ми проти того, аби там добудовувати так званий ТРЦ, який нібито пан Кравець хоче туди всунути - він свого часу скористався своєю близькістю з Януковичем і лізе в те, в що йому не варто лізти”.

Бондаренко додає:

Це надзвичайне надбання Києва - мати зруби Х, ІХ, можливо ХІ століття і не експонувати їх. Не можна їх просто знищувати й забудовувати якимись типу “культурними центрами”. Таких культурних центрів можна набудувати мільйони. Фракція однозначно проти такої забудови - і ми будемо боротись за те, аби там зробити загальнодоступний музей".

До голови фракції “Свободи” Юрія Сиротюка Громадський рух ЧЕСНО не зміг додзвонитися, але раніше, як і голова фракції “Батьківщина” Сиротюк наголошував, що “Свобода” дасть свої голоси на користь музею на Поштовій.

Нагадаємо, інвестиційний конкурс щодо будівництва ТРЦ на Поштовій площі у Києві було проведено ще за часів президентства Віктора Януковича. Переможцем стала компанія, пов’язана з завідуючим справами при його адміністрації Андрієм Кравцем. Але роботи мали проводитися в історичній частині міста, тож за вимогою законодавства треба було здійснити археологічні розкопки. Вже за кілька метрів вглиб фахівці зрозуміли, що натрапили на унікальні артефакти.

За даними церковників та істориків, на Поштовій площі відбувалися літописні події, пов'язані з дипломатичними візитами до княгині Ольги древлянських і візантійських послів, поваленням язичницьких ідолів та хрещенням киян за часів князя Володимира. Нині у результаті розкопок археологи вже відкрили культурний шар ХІ-ХІІ століть, а під них – ще VIII-Х-го. Але останніх ми можемо і не побачити, адже за проектом будівництва ТРЦ на розкопки має лягти бетонна плита підлоги комплексу.

Нині площа розкопок сягає 1500 квадратних метрів, а може збільшитися втричі. Але наразі роботи не проводяться, причина - брак фінансування.

Одна з версій вирішення питання - перенесення усіх знахідок в інше приміщення. Проти неї виступають активісти та автор проекту рішення, кажуть - важливо зберегти не тільки предмети, але й конструкцію давньої вулиці, а також інші артефакти законсервувати у природному середовищі. По завершенню розкопок, наприклад, можна було би покласти на них прозоре скло та створити музей на Поштовій.

Тож активісти запрошують небайдужих киян прийти завтра на сесію Київради о 9.30, аби проконтролювати хід обговорення та голосування, у результаті якого нарешті можна буде отримати квиток у майбутній музей.

Фото на кавері: УП.Життя