Вибори мера в Херсоні. Хто є хто серед кандидатів

За даними ЦВК, на посаду міського голови Херсона претендують 21 особа. Це, переважно маловідомі персони та технічні кандидати. Якщо говорити про реальну боротьбу, то вона, за даними опитувань, розгорнеться між трьома кандидатами. Це діючий міський голова Володимир Миколаєнко, який іде на вибори самовисуванням; екс-мер Херсона (з 2002 до 2012 року), екс-регіонал, а нині кандидат від партії «Наш край» Володимир Сальдо; також у боротьбу може втрутитись кандидат від «Батьківщини» Владислав Мангер.

Актуального і незаангажованого соціологічного опитування, яке давало б приблизні уявлення про вподобання херсонців щодо кандидатур на посаду мера, немає. Кілька оприлюднених опитувань, ймовірно, були виконані на замовлення конкретних кандидатів, тож їхні результати можуть бути значно перебільшені на користь замовника.

За даними кількох опитувань основними лідерами передвиборчих перегонів є чинний мер Володимир Миколаєнко, а також Володимир Сальдо, що був очільником Херсона у 2002-2012 роках.

Згідно з опитуванням КВУ лідирує Миколаєнко, а за даними Соціополісу - Сальдо. В будь-якому разі, ці кандидати є найімовірнішими учасниками другого туру виборів На третьому місці з великим відставанням іде Владислав Мангер (його рейтинг оцінюють у сім відсотків голосів). Інші учасники перегонів не набирають більше чотирьох відсотків голосів.

Володимир Миколаєнко активно займається політикою з початку 2000-х. у 2006-2014 роках він був депутатом Херсонської міської ради V і VІ скликань від «Батьківщини». Під час подій Євромайдану Миколаєнко був активним учасником протестів у Херсоні і в Києві. В ході позачергових виборів міського голови Херсона 25 травня 2014 року він впевнено переміг своїх опонентів, набравши трохи більше 39% голосів (друге місце посів Ігор Семенчев з результатом у 12.5%). За півтора роки на посаді Миколаєнко лише частково виконав свої передвиборчі обіцянки. За даними ресурсу “Слово і діло”, п’ять обіцянок було втілено у життя, а ще чотири частково. Не виконаними лишаються обіцянки щодо повного освітлення 20 вулиць, парки і сквери не переродилися у сучасні зони відпочинку, громадський транспорт не став зручним і доступнішим для мешканців передмістя. Всього невиконаних обіцянок вісім.

На чергові вибори Володимир Миколаєнко вирішив іти самовисуванням. Річ у тім, що його рідна партія «Батьківщина» знайшла вигіднішого, на думку керівників політсили, кандидата (Владислава Мангера), а Миколаєнка виключила з партії. Через присутність Мангера деякі партійці зі стажем покинули «Батьківщину».

“Появу Мангера в «Батьківщині» та «злив» Миколаєнка вважають узгодженим особисто із Юлією Тимошенко процесом. На яких умовах керівництво партії ризикнуло залишитися без свого міського голови у не найвигіднішому в електоральному плані Херсоні, можна лише здогадуватись.” – аналізує ситуацію Іван Актипенко у матеріалі для газети «День»

Відтак Миколаєнко змушений іти на вибори самостійно. Зареєструвати власний виборчий блок не вдалося, тому його соратники стали кандидатами від різних партій - «УКРОПу», БПП, Радикальної партії».

Скандально розпочалася передвиборча кампанія Володимира Сальдо, який балотується в мери і у депутати Херсонської міськради від «Нашого краю». Міська виборча комісія відмовила йому у реєстрації через приналежність до Партії регіонів на момент подачі документів від партії «Наш край». Сальдо оскаржив це рішення в судах. Одеський апеляційний суд зобов’язав Херсонську МВК зареєструвати Сальдо, але комісія знову відмовила кандидату. У справу втрутилася ЦВК, яка достроково припинила повноваження Херсонської МВК. Однак новий склад МВК теж не зареєстрував Сальдо, пославшись на перевищення одеським судом своїх повноважень. Після такого рішення ЦВК затребувала оригінали реєстраційних документів Сальдо і сама прийняла рішення про його реєстрацію.

Володимир Сальдо є неофіційним “керівником” будівельної компанії «Херсонбуд», причетність до якої він ніколи не спростовував.

Володимир Сальдо вже керував містом із 2002 до 2012 року, здобувши перемогу на трьох виборах мера (2002, 2006, 2010). За цей період Сальдо запам’ятався кількома гучними земельними скандалами і будівництвами, які руйнують архітектурні ансамблі історичної частини Херсона. Наприклад, зведення ТРЦ «Суворовський», виділення земельної ділянки під який складно протягували у міськраді, а тепер недобудований Центр стоїть майже порожній.

Запам’ятався також скандал з виділенням землі для будівництва супермаркету на місці парку «Ювілейний». В цій справі громадськість відстояла парк, але протистояння тривало близько року.

У 2012 році Володимир Сальдо став нардепом від Партії регіонів по 182 округу в Херсоні. У парламенті Сальдо отримав посаду заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Під час перших протестів на Євромайдані Сальдо заявляв, що непідписання Угоди про асоціацію з ЄС – «крок Януковича, який викликає повагу».

В ході подальших протестів Сальдо неодноразово коментував події в Україні для російських телеканалів. 16 січня 2014 року Володимир Сальдо підтримав сумнозвісні «диктаторські» закони.  

Після виходу з Партії регіонів Сальдо приєднався у ВР до групи депутатів «Економічний розвиток». На позачергових виборах до парламенту2014 року Володимр Сальдо програв боротьбу представникам «Батьківщини» і БПП, отримавши лише 19% голосів і третє місце в окрузі.

В партії «Наш край», яка висуває Сальдо кандидатом у мери і депутати міськради зібралося чимало екс-регіоналів і людей, які входять в орбіту впливу свого лідера. Це діючі депутати Дмитро Больбот, Ігор Грек, начальник Херсонського морського порту Сергій Ігнатенко, начальник управління молоді і спорту міськради Юрій Кліментенко, фігурант корупційного скандалу, екс-голова Антонівської селищної ради Ігор Семенчев, колишня голова антимонопольного комітету Альона Ротова, політичний аутсайдер усіх мерських перегонів Владлен Гірін, його брат Геннадій та інші.

Владислава Мангера на посаду міського голови висуває «Батьківщина». У політичному житті Херсона Мангер з’явився порівняно нещодавно. 2010 року він балотувався до Херсонської обласної ради від Української морської партії, але обраний не був. 2014 року він спробував свої сили як самовисуванець до Верховної Ради, але на 182 окрузі програв, отримавши близько 10% голосів.

До публічного політичного життя Владислав Мангер займав різні посади в державних структурах. Він працював в Державній податковій інспекції АР Крим, ДПІ у м. Керчі та у м. Херсоні, працював першим заступником начальника Держсільгоспінспекції в Херсонській області, директором ДП «Водексплуатація» Державного агентства водних ресурсів України та був помічником-консультантом народного депутата Верховної Ради України IV скликання Олексія Журавка. До речі, нині Олексій Журавко переховується від української влади і відкрито підтримує сепаратистів та роздає інтерв’ю пропагандистським ЗМІ https://www.youtube.com/watch?v=3a7ImpruR-E.

На найближчих виборах Мангер намагається атакувати своїх опонентів через близький до нього сайт «Херсонські факти», вбачаючи головного конкурента в особі діючого мера Володимира Миколаєнка.

Борис Сіленков вкотре пробує повернутися до влади. Цього разу на посаду міського голови його висуває Партія Зелених України. Він також є першим номером цієї політсили у списку до Херсонської міської ради. У березні 2001 року він став міським головою Нової Каховки. Під час Помаранчевої революції підтримував Ющенка. Після перемоги останнього на виборах президента, Сіленков очолив Херсонську ОДА. На цій посаді він протримався до березня 2010 року. З партії «Наша Україна» вийшов раніше – у лютому 2008-го. У 2012 році Сіленков балотувався до Верховної Ради від «Єдиного Центру», але програв боротьбу на 184 окрузі, зайнявши лише шосте місце. На позачергових виборах до ВР 2014 року Борис Сіленков пішов самовисуванцем по тому ж 184 округу, але знову програв. Незабаром Сіленков очолив херсонську філію банку «Київська Русь». Після його ліквідації, Сіленков офіційно є безробітнім.

На вибори Борис Сіленков іде з програмою «План Маршала».

Вперше у великій політиці пробує себе Тетяна Томіліна. Вона очолювала Херсонський академічний ліцей ім. Олега Мішукова при Херсонському державному університеті з 29 травня 2012 року. До цього займала посаду заступника директора ліцею з виховної роботи. Але популярність до Томіліної прийшла не завдяки досягненням у педагогіці, а через необережні вподобання у соціальних мережах. В листопаді минулого року в місцевих ЗМІ писали про проросійську позицію Томіліної і підтримку сепаратистів.

Невдовзі скандал затих, але контракт із Томіліною міське управління освіти в червні цього року не продовжило. Нині самовисуванка Томіліна будує свою передвиборчу риторику на несприйнятті війни «українців з українцями і лжепатріотизму» . Водночас пані Томіліна не проти давати інтерв’ю відверто проросійським пропагандистським ЗМІ, де, щоправда уникає відповідей на прямі незручні питання.

Михайло Опанащенко уродженець міста Каховка. Наразі він є головою корпорації «Укрмостбуд». На обласному рівні як політик він став більш відомий у 2010 році. Тоді він був обраний депутатом Херсонської обласної ради VI скликання. У 2012 році Опанащенко став народним депутатом від Партії регіонів. Він переміг на 185 виборчому окрузі з результатом у 25,3% голосів.

У парламенті Опанащенко не відзначався законотворчою активністю. За всю каденцію він зареєстрував лише шість законопроектів. Вони стосувалися працевлаштування, податкової реформи, використання землі місцевими радами. Здебільшого в законопроектах було багато гучних пропозицій на кшталт «підвищення розміру мінімальної заробітної плати наших громадян з нинішніх 30 центів до 3 доларів за годину», «гарантоване працевлаштування мешканців сільської місцевості шляхом встановлення для підприємств і фермерських господарств, які використовують землі сільськогосподарського призначення, нормативу робочих місць для працевлаштування місцевих мешканців» тощо.

Під час революційних подій на Майдані Опанащенко не відзначався активністю у ЗМІ. Але у матеріалі з ознаками замовності допустив неоднозначні вислови щодо побиття Тетяни Чорновол. На його думку, це була «спланована акція живлення емоцій на Майдані».

16 січня 2014 року Опанащенко голосував за «диктаторські» закони. Після масового виходу депутатів з Партії регіонів, Опанащенко також залишив її лави і вступив до депутатської групи «За мир та стабільність».

У 2014 році Михайло Опанащенко балотувався до Верховної Ради по 183 округу в Херсоні від Ліберальної партії України, яку очолив за кілька місяців до виборів. Втім, маловідомий міським виборцям і маючи в конкурентах кандидата від президентської партії, він програв вибори.

Весь час до місцевих виборів Опанащенко не припиняв рекламувати себе за допомогою біл-бордів. Але перед виборами несподівано змінив партію. На посаду міського голови Херсона його всуває партія «Відродження». Сам же Опанащенко значиться як безпартійний, хоча на його особистому сайті   і на порталі Ліберальної партії України Опанащенко досі вказаний як голова ЛНУ.

Олексія Рибакова часто називають людиною Володимира Сальдо. Саме за часів мерства останнього Рибаков начальником управління житлово-комунального господарства Херсона. Відтоді Рибаков вірно допомагає своєму «патрону» в політиці. Він завжди намагається зіграти у самостійного політика з риторикою господарника і управлінця, але в жодній з кампаній не мав широкої підтримки, будучи, ймовірно, технічним кандидатом Сальдо.

У 2010 році Рибаков балотувався в мери з однойменним блоком від «Інформаційної партії». Запам’ятався популістськими акціями з безкоштовного перевезення городян річковим транспортом, за яке кілька разів заплатив з власної кишені. Але саме після перемоги Сальдо на цих виборах Рибаков став начальником ЖКХ.

У 2015 році Олексій Рибаков висувається від «Всеукраїнської партії духовності і патріотизму». Останнє слово в назві цієї політсили різко дисонує з поглядами, які Рибаков висловлював ще кілька місяців тому. Так, в одному з інтерв'ю він заявив: «Я придерживаюсь монархических взглядов. Как показывает практика, игры в демократию не для нас. Не все понимают разницу между демократией как принципом равенства и анархией как отсутствием всякого управления. Я склонен думать, что нам необходим жесткий и авторитетный руководитель, которого будут бояться и уважать. Мне кажется, что в России и Беларуси это работает».

На своїй сторінці у Facebook Рибаков відзначився яскравою проросійською позицією та підтримкою політики президента РФ Путіна. Про це красномовно свідчить його життєпис.

Піаром Рибакова займався проросійські політтехнологи із Придністров’я Дмитро і Валентин Соїни. Останній вів сторінку Рибакова у соцмережі ВКонтакті.

У міську раду Херсона за списком ВПДП веде свою дружину, працівників комунальних служб і безробітніх.

Передвиборча кампанія Рибакова почалася, згідно з повідомленням мережі ОПОРА, з порушень правил агітації.

Кандидатом на посаду міського голови Херсона від «Свободи» є двадцятивосьмирічний Віталій Урбанський. Зараз він працює електромонтером ПАТ ЕК «Херсонобленерго». В місцевій політиці Віталій не дуже відома постать. Він тривалий час є членом «Свободи», дуже часто брав участь в організації різноманітних патріотичних акцій і заходів у Херсоні. Його більше знають в колі правоналаштованої молоді, якої в Херсоні не дуже багато. Віталій Урбанський був активним учасником подій Євромайдану в Херсоні.

Не обійшлося на цих виборах херсонського міського голови без звичної технології однакових прізвищ. У списку кандидатів є Миколаєнко Володимир Іванович та Сальдо Володимир Михайлович, що прямо вказує на головних конкурентів цих перегонів. Про цих же кандидатів відомо лише те, що зазначено на сайті ЦВК. Миколаєнко взагалі є мешканцем Києва, безпартійним і тимчасово не працюючим. Зараєстрований самовисуванцем. Так само і Сальдо, але цей технічний кандидат живе у Херсоні. Теж безпартійний і тимчасово не працює.

Екзотичний Дарт Володимирович Вейдер йде в мери Херсона від однойменного блоку. Проживає в Києві, тимчасово не працює. Кандидат не веде активної кампанії, не епатує вулицями міста у традиційному костюмі. Наочної реклами Дарта Вейдера також у місті не видно.

Епатажність і тролінг намагався продемонструвати наймолодший кандидат у мери Херсона – Євгеній Руденко (1992 р.н). Цього хлопця можуть знати прихильники телевізійного шоу «Україна має талант», у якому Євгеній брав участь позаминулого року. Хлопець намагався здивувати публіку імпровізованим читанням репу.

Участь у кампанії Євген схоже фінансує не сам, але джерела приховує. Медіа-підтримку йому здійснює сайт «Херсонські вісті». Місцеві журналісти вважають, що свою риторику Руденко побудував на тролінгу діючого мера. Це стало зрозуміло з перших біл-бордів, на яких Руденко з’явився з такими ж гаслами, з якими Володимир Миколаєнко ішов на вибори 2014 року.

Незабаром Євгеній Руденко відзначився ще й позовом до суду з вимогою зняти Миколаєнка з виборів через нібито неправильно заповнені реєстраційні документи, зокрема, декларацію про доходи. Але суд не побачив серйозних порушень у реєстрації і в задоволенні позову відмовив.

Автор: Сергій Нікітенко, координатор Руху ЧЕСНО у Херсонській області