- владні зловживання: використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби
- політична корупція: торгівля впливом
Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) створено наприкінці 2016 року Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського союзу. Так арештовані активи осіб, що підозрюються у корупції, отримує в управління держава в особі АРМА: наприклад, приміщення здає в оренду, а от бізнесу призначають тимчасових управлінців. Увесь отриманий від цього прибуток йде до бюджету.
Однак, 14 серпня на сайті Конституційного суду з’явилось повідомлення про подання 56 народних депутатів щодо конституційності «окремих положень законодавчих актів України, що стосуються прав, свобод та обов’язків людини і громадянина» та незаконності окремих положень закону про діяльність АРМА. Журналісти програми "Схеми:корупція в деталях" з'ясували, що можливо, зловживають службовим становищем, адже деякі з народних обранців мають потенційний конфлікт інтересів, що передбаяає адміністративну відповідальність, та є пов'язаними з арештованим майном.
Депутати, які раніше голосували за створення АРМА тепер підписали конституційного подання – це вихідці з Партії регіонів, які зараз є депутатами «Опозиційного блоку», партії «Відродження» та групи «Воля народу». Утім, є і депутати з пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка», «Народного фронту» та позафракційні.
До майна, яке передано на управління АРМА належить:
Ще один народний депутат, майно якого арештоване по так званій "бурштиновій справі", – позафракційний Борислав Розенблат, який також підписав подання. Для нього потенційно існує ризик передачі арештованого майна в управління Агентства.
«Ухвалою Великої палати Конституційного суду України відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі», – йдеться у повідомленні на сайті КСУ.