Думчев і Шахов забудовують заповідник у центрі Києва

• махінації з природними ресурсами: нецільове використання земельних ресурсів

Як зазначається в телепрограмі "Наші гроші", в охоронній зоні заповідника "Києво-Печерська Лавра" та в охоронній зоні об'єкта культурної спадщини, занесеного до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра” незаконно забудовують вали Київської фортеці. Хоча будувати в зоні заповідника можна тільки з дозволу міністерства культури, а в деяких випадках - і взагалі не можна.

З 22 січня 2015 року на будівництво в охоронній зоні заповідника Київрада ввела мораторій. За 5 днів після мораторію, на Лейпцизькій, 13, де і проходять давні захисні вали, компанія “Київміськбуд” отримує дозвіл Держархбудінспекції на будівництво висотки. 

Будують на земельній ділянці ТОВ “Мрія-плюс”. Власники фірми: мати Сергія Думчева та Інна Журба (партнерка бізнесмена Сергія Шахова, який організовував виборчу кампанію Петра Порошенка у Луганську). Сергій Думчев не приховує, що насправді “Мрія” належить йому і Шахову: “В 2003 році ми купили “Мрію” 50 на 50 з Борисом Броншейном. Потім він (Бронштейн - авт) продав свою долю Шахову, з ним у мене ніколи не було фінансових суперечок, цього цілком достатньо для партнерства”. 

“Київміськбуд” запевняє, що їм передали всю документацію. За нею будівництво розташоване не на валах і не підпадає під мораторій. Проте показали лише застарілі документи, ще 2007-го погоджені Державною службою з питань національної культурної спадщини. Це історико-містобудівне обрунтування, підписане головою служби Миколою Кучеруком. Нині воно викликає багато питань.

“Не була суміщена топозйомка 1925 року Києва з реальною топозйомкою на момент розробки цього документу, щоб точно визначити межі валу, - каже столичний архітектор Олег Гречух. - І навіть за тими межами, які показано на цій топозйомці, досить невисокої якості, все рівно видно, що межах ділянки проходить вал. Але якби автори цієї роботи ще би додали сюди дослідження історичної карти від 25 року, то вони би виявили, що ці межі валу займають ну майже ⅓ ділянки, на якій будується зараз будинок”. 

Контролювати, як забудовники дотримуються мораторію, має комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування.  До її складу входить і Юрій Зубко, керуючий справами ПАТ “ХК ”Київміськбуд”, який і є яскравим порушником цього мораторію.

Згідно генплану, на Лейпцизькій, 13 дозволяється будувати не вище 27 метрів. Це до 9 поверхів. Проте там виганяють 17-поверхівку. Як вона виглядатиме, показано на графіці нижче.

Згідно проекту 2008 року майстерні “М.Дьомін” поверхів мало бути взагалі 22. Проект, запевняють у “Київміськбуді”, “скорегували”: знизили на 5 поверхів, але замість однієї секції будують три. Перепогодження проекту - не проводили. 

Міністерство культури на запит “Наших грошей” відповіло, що дозволу на проведення земляних робіт по Лейпцизькій, 13 не давало. Більше того, Мінкульт ще у грудні 2014 року звертався до Генпрокуратури з вимогою зупинити будівництво. На той час будівництво взагалі велось без дозволів та погодження науково-проектної документацї.

Водночас, ділянка по Лейпцизькій, 13 охороняється містом вже майже 40 років. З того моменту, як 1979 року Київрада визначила межі історико-культурних заповідників і охоронних зон пам’яток історії і культури Києва. В 2002 КМДА ще раз прописала ці межі, з урахуванням змін назв вулиць.  З 2011 року Лейпцизька, 13 охороняється не лише містом, а й державою: Мінкульт відніс її до охоронної зони об'єкта культурної спадщини. 

Коли “Київміськбуд” почав будівництво, історико-містобудівне обгрунтування  "Мрії-плюс" було застарілим. На це мав би звернути увагу головний архітектор Києва Сергій Целовальник, коли в 14-му році видавав містобудівні умови. Але він чомусь заплющив на це очі. 

На сайті “Кивміськбуд” рекламує будинок на Лейпцизькій, 13 як житло бізнес-класу з прекрасними видами з вікон на Печерську Лавру та Дніпро.

В реальності ж мешканці більшості квартир спостерігатимуть з вікон стіни сусідніх офісів. Один - вже збудовано. Другий саме зводиться.  Майже впритул, на відстані приблизно 10 метрів. Тож мешканці будинку не просто не матимуть гарного виду, а й елементарно - не бачитимуть сонця через тінь сусідніх будинків 

На сусідньому даху стоїть газова котельня, тож, як запевняють фахівці, її викиди будуть спрямовуватися при певном напрямку вітру на квартири житлового будинку. У паркінгу - менше місць, ніж квартир, тож у тупикова вулиця Лейпцизька скоро перетвориться на суцільну стоянку.

Вікна у вікна із житловим будинком на Лейпцизькій, 13 зводиться 9-поверховий офісний центр. Він так само без дозволів виганяється за адресою Лейпцизька, 15. Власник ділянки - ПАТ “Діпробудмашина”. Голова наглядової ради товариства - Вадим Григор’єв, який до 2004 року володів меблевою компанією “Меркс” разом із Валерієм Хорошковським. Наглядову раду ПАТ також складають представники “Мерксу”.

Будівництво на Лейпцизькій, 15 велося взагалі без паспорта об”єкта. Він з”явився лише після кількох візитів знімальної групи “Наших грошей”. 

Історія метаморфоз цієї забудови цікавіша навіть за її сусіда. В 2005 році на Лейпцизькій, 15 розробили проект 9-поверхової адміністративної будівлі і 1-поверхової їдальні, він поданий на малюнку нижче. Проект погодили. Проте після дозволу ДАБІ на їдальню, на її місці почав рости офісний центр. 

На прохання показати дозвіл мінкульту на будівництво на валах, у “Діпробудмашині” повідомили, що дозвіл є, просто його “не можуть знайти”. 

Водночас “Діпробудмашина” судиться з містом за інфраструктурний внесок. Забудовник має платити місту за використання мешканцями будинку навколишньої інфраструктури. І розмір оплати напряму залежить від масштабу будівлі. Нині компанія намагається через суд отримати довідку, що вже заплатила місту за будівництво достатньо. Якщо вдасться, більше місто від неї не отримає ні копійки. Тож Київраді саме час дізнатись, що насправді виросло на місці скромної їдальні.

Будівництво на валах - прямий шлях до того, що заповідник виключать зі списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Ця міжнародна організація неодноразово наголошувала, що сучасна забудова в Києві становить загрозу для збереження історичної спадщини