100 днів війни. Інформаційний фронт на бордах

З перших днів війни інформаційний фронт вийшов далеко за межі радіо і телебачення. Борди, графіті, листівки, посібники інформаційного спротиву — це далеко не вичерпний перелік того, що працює для піднесення бойового духу народу та боротьби з ворогом.

До 100 днів з початку повномасштабного наступу росії на територію України Рух ЧЕСНО підготував виставку “Інформаційний фронт: борди, мурали, графіті”, щоб зберегти історичні світлини для політичної пам’яті в Музеї агітації.

Віримо в ЗСУ

Перші борди на військову тематику почали з’являтися в лютому ще до війни — на Херсонщині, у Запорізькій області та інших регіонах України. 

Ці борди містили військовий сленг “4.5.0.”. Якщо тоді у громадян ще виникали питання, що це означає, то зараз усі знають: “Все спокійно”.

Ця хвиля інформування була спрямована на те, щоб дати громадянам упевненість: Збройні Сили України можуть захистити. 

Низка бордів була присвячена ролі наших військових, яких прирівнювали до суперменів…

та янголів. Такі борди були в регіонах, зокрема на Сумщині та Тернопільщині.

А після початку повномасштабного вторгнення було кілька загальнонаціональних інформаційних хвиль, які йшли паралельно з місцевими інформаційними кампаніями, в які кожна громада вносила свій колорит.

Фраза про корабель і самоцензура 

Після повномасштабного наступу 24 лютого світове інформаційне поле розірвали слова українського прикордонника з острова Зміїний, який на вимогу здатися сказав окупантам: “Рускій воєнний корабль, иди нахуй!”.

Цю фразу повторювали сенатори США, грузинські моряки… Те, що кілька днів тому було б лайкою, тепер можна розміщувати на бордах без цензури. Це фото борда в Києві, зроблене Рухом ЧЕСНО в лютому.

На Франківщині на початку березня тематичні борди було важко не помітити. Але згодом місцевій владі довелося їх замінити, оскільки частина містян мала претензії до слова, яке здавалося їм лайливим.

 Аналогічний дискурс виник у Львові, і там міський голова пообіцяв громаді та митрополиту замінити написи (хоча там і була зірочка замість літери) на патріотичні. Так, на одному з бордів з’явилися рядки гімну України.

Що стосується Одеси, то місто гумору тезу про корабель трансформувало на свій лад, і вийшло взагалі без лайки. Тут з’явилися борди з написом: “Русский военный корабль, ну шо, ты дошёл?”.

Фраза нашого прикордонника стала настільки популярною, що спецтираж марок розкупили за лічені години, а на аукціоні марки з автографами прикордонника з острова Зміїний Грибача, Кличка і Кулеби продали за понад 700 000 грн. Рух ЧЕСНО долучився до організації аукціону, зокрема отримав підпис мера Києва, який зрештою став найдорожчим лотом.

У перші дні війни навіть дорожні знаки завдяки “Укравтодору” доєдналися до цієї інформаційної кампанії. Знаки із назвами населених пунктів українців закликали переміщувати, щоб дезорієнтувати окупанта. Окрім цього були борди з дороговказом для окупантів. Про нові знаки облдержадміністрації інформували з бордів, зокрема на Рівненщині.

А на четвертий день повномасштабної війни “Укравтодор” мав спецзнак “Окупантам рух заборонено”. Знак вказує ворогу: “Негайно здавайся в полон — або зустрінь смерть”. 

“Поки наші хоробрі воїни та безстрашні містяни дають відсіч ворогу, дорожники оновлюють Правила дорожнього руху. Відсьогодні дія знаку поширюється на дороги усіх форм власності в Україні та союзних державах”, — повідомили в Укравтодорі.

Пропозиція “Укравтодору” встановлювати нестандартні дорожні знаки вже у березні суттєво масштабувалася. Так, на Чернігівщині окупантам пропонували вибрати свою долю. І те, що передрікали дорожні знаки окупантам, завжди збувалося. Це підтверджують навіть перехоплені розмови, коли російські військові масово відмовлялися йти в бій з українською армією і пояснювали свою позицію так: “Фаршем бить я нє хочу”.

Версію щодо того, чому в окупантів змінюється розуміння ситуації, запропонували на борді в Полтаві: “Українці така нація, що нам спочатку трохи страшно, а потім вже по…уй, а коли нам по…уй, ТО СТРАШНО ВЖЕ ВСІМ!”

До інформаційного фронту долучилися навіть обмінники. Рух ЧЕСНО зафіксував, як у столиці виставили класичне гасло “путін х*йло”.

Як зустрічати і частувати орків?

Серія бордів була спрямована на те, як тепло зустрічати рашистів.

Столиця, де киянка збила дрон банкою помідорів, у березні активно інформувала, як ще частувати ворога на Масляну.

Полтавщина сповістила орків, що водкі для них не буде, зате приготовлені коктейлі.

Фото: 0532, Полтава

Особливий рецепт коктейлю від Полтави — “Диканські вечори”. Тут спрацювала аналогія з місцевим однойменним пивом. Якщо вже знищувати ворога, то з рідних пляшок з-під “Диканського вечора”.

До оборони долучалися не лише громадяни України, а й природа. Так, один із ворожих літаків на Херсонщині знищили гуси. Тож тема птахів-захисників теж була відображена у мистецтві.

Кампанії Міноборони та СБУ

Міністерство оборони розгорнуло інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб ворог здавався і здавав техніку та зброю. Завдяки інформаційній кампанії та успішним діям Збройних Сил України окупанти дійсно здаються в полон і дають свідчення. 

Офіційну кампанію підтримували і на місцевому рівні. Ось борд на Одеській трасі у березні.

У цей же час Служба безпеки України інформувала громадян України про телеграм-бот, створений для того, аби військові знали більше про переміщення ворожої техніки.

Цей бот презентували 26 лютого, на другий день війни, що разом з оперативною інформаційною кампанією говорить про те, що Міноборони і спецслужби готувалися до наступу росії.

До боротьби на вуличному інформаційному фронті долучився також і Рух ЧЕСНО. Так, на вулицях Чернігівщини вже з’явилися білборди із закликом повідомляти нам про колаборантів, щоб наші експерти після перевірки додавали їх до Реєстру держZрадників.

На кордоні з Польщею, до якого чоловіки довозять машинами своїх дружин та дітей, встановлені інформаційні борди: “Не втікай — захищай”. Це теж частина державної інформаційної кампанії.

Тут варто додати, що інформаційна кампанія на підтримку українців стартувала в кількох десятках країн світу. Одна з наймасштабніших — “Будь сміливий, як Україна”.

Польські міста зустрічали вимушених переселенців бордами зі словами підтримки українською мовою.

Війна й українські класики

На заході України, у Дрогобичі, управління культури підготувало борд із Каменярем — Іваном Франком, за плечима якого “Джавелін”. 

До класики зверталися і мешканці Кам’янця, які на бордах писали від руки модернізований “Заповіт” Тараса Шевченка чи “Русский Иван, водки нет, иди домой! Слава Україні — героям слава!”. 

А на Тернопільщині у березні Лесю Українку і Тараса Шевченка зобразили на бордах у формі ЗСУ і зазначили їхні цитати: “Лиш боротись — значить жить!” та “Борітеся — поборете! Вам Бог помагає”.

Міста-побратими

Між українськими містами офіційне братерство до війни не розвивалося. Як правило, обласні центри мали міста-побратими в інших країнах. Тепер, після того як рашисти понівечили населені пункти на сході, півночі та півдні країни, західні громади приймають внутрішніх переселенців.

Відповідні борди зі словами підтримки розміщували з березня місяця.

Аналогічні борди були присвячені іншим містам на сході та півдні країни.

Посилена кампанія була на підтримку Маріуполя.

Кампанії перед 9 травня

Наприкінці квітня Кримськотатарський ресурсний центр розпочав інформаційну кампанію по всій Україні, яка націлена на підтримку національного духу і єдності українського народу.

Кампанію громадська організація розпочала з Тернополя і згодом поширила на інші міста України. На багатьох бордах тризуб у поєднанні з тарак-тамгою веде боротьбу з рашистами.

На Сумщині перед 9 травня молодь встановила свій унікальний білборд. Символ Недригайлівського краю — мамонт — допомагає воювати з рашистами.

Окрім бордів, графіті та листівок, серйозну інформаційну кампанію веде Центр інформаційного спротиву України, який розробив посібник для протидії окупантам на тимчасово окупованих територіях. Рух ЧЕСНО візуалізував низку порад задля поширення і популяризації посібника. 

Кожен громадянин може долучитись до формування виставки, аби зберегти для історії інформаційного спротиву фото бордів, графіті та інформаційних листівок.

Ірина Федорів для "Дзеркала тижня"