Голос вулиць і 100 днів війни. Про що кричать мурали та графіті?

Ці слова на одній з лекцій світового проєкту TED Talk пролунали з вуст Ширін Нешат, іранської політичної біженки, фотохудожниці та кінорежисерки, що живе і працює в екзилі в США. 

І мова тут не тільки про мистецтво, вигнане з її рідного дому, а й про сьогодення. Адже мистецтво формує той контекст і культуру, яка і вирішує, як суспільство сприйматиме ті чи інші історичні події, а відповідно, яке суспільство і буде переможцем у війні. І це твердження приводить нас до українського мистецтва останніх 100 днів. Це мистецтво інформаційного спротиву.

Фільми, книги та картини на основі подій після 24 лютого ще тільки творяться в головах авторів. Рух ЧЕСНО вирішив зробити підбірку вуличного мистецтва про війну у виставці “Інформаційний фронт: борди, мурали, графіті”, аби зберегти цей голос для історії та аналізу цього культурного і мистецького пласту. 

Інформаційний спротив: мурали і графіті України

В Україні основною формою вуличного традиційного мистецтва, того, яке завтра не замалюють працівники ЖКГ, є великі мурали. За останні 100 днів це не змінилось. 

“Свята Джавеліна” стала найбільш обговорюваним муралом. Її можна побачити на вулиці Авіаконструктора Антонова в Києві. Створена вона за ескізом канадського журналіста українського походження Крістіана Бориса. 

Давня іконописна традиція була модернізована — замість мечів чи списів на муралі зображено протитанковий ракетний комплекс FGM-148 Javelin. Однак його поєднання з релігійним символом — німбом — викликало дискусію та невдоволення Ради Церков, і на їхню вимогу німб замалювали.

“Красавіца” терпіти не буде” — так коментує свій мурал на вулиці Соборній автор, рівненський художник Костянтин Качановський.

На ньому зображена жінка-Україна зі зброєю в руках.

Військові, котики та Патрон — мурал в Полтаві. У травні художники Антон Кравченко та Олександр Фастовець завершили роботу на вулиці Європейській.

У центрі картини — дівчина в національному вбранні. Вона тримає в руках герб України. На голові вінок із розпущеними стрічками. Ліворуч від неї розташовані прикордонники, а праворуч — піхотинці ЗСУ. Поряд стоїть боєць “Азову” з котиком на руках, а на землі — песик Патрон, який допомагає рятувальникам розміновувати звільнені від окупантів території.

 “Воїн зшиває прапор України” — цей мурал художника Олександра Корбана тепер прикрашає район Києва Оболонь. На ньому зображено руки військового, які зшивають прапор, що символізує країну. Мурал був створений у дні визволення Ірпеня та Бучі.

Як Україну підтримує світове мистецтво?

Якщо в Україні вуличне мистецтво дуже часто твориться під звуки повітряних тривог та обстрілів, що не найкращим чином впливає на продуктивність, то безпечні вулиці світових міст за 100 днів обросли значною кількістю арт-проєктів.

“Обличчя Героїв і жертв” можна побачити на стіні Вуличного музею в Амстердамі. Вулична художниця Магдалена Анопсі намалювала портрети двох українців, загиблих у цій війні. Хто ж вони?

Віталій Скакун, 26 років, молодший бойовий інженер. Він пожертвував своїм життям, щоб підірвати міст. Загинув 24 лютого, на початку війни росії з Україною. Загинув, захищаючи свою країну.

А дівчинку Поліну вбили 19 березня разом із батьками на вулиці Києва. Вона була ученицею 4-го класу.

Мурали вшановують і живих героїв. Захар Нечипор, український актор, став відомим завдяки вірусному репортажу New York Times про цивільних, які прагнули захищати свою країну і в перші дні війни переповнили військкомати. Тепер обличчя Захара як збірний образ мужніх цивільних прикрашає місто Леттеркенні на півночі Ірландії. 

Свою роботу автор Кіаран Данлеві коментує так: “Це вшанування їхньої виняткової мужності, сили, людяності та могутності. Ми хочемо, щоб вони знали, що ірландський народ стоїть з ними в солідарності та любові”.

Окрім героїчної долі українців, митці приділяють значну увагу символам незламності духу і боротьби.

“Півень із Бородянки” як символ незламності українського духу прикрашає місто Санкт-Ґаллен у східній частині Швейцарії. Знаково, що на муралі є напис українською: “Ні війні”. 

Глиняний півень став відомий в усьому світі після того, як таких самих півнів отримав у подарунок прем’єр Великобританії Борис Джонсон під час візиту в Київ.

“Український спротив” — це діджитальний рімейк на роботу Бенксі, який пожертвував 100 000 євро від продажу одного зі своїх витворів на “Охматдит”.

Замість звичайного букету, який раніше був у роботі Бенксі, в рімейку з’явились соняшники як символ українського спротиву. Це фото поширювали у своєму “Твіттері” навіть хакери з Anonymous. 

Навіть якщо зараз це просто діджитал-обробка графіті Бенксі, не факт, що незабаром таке зображення не з’явиться десь в Україні.

“To Ukraine with love” — робота, яка відсилає нас до назви другого фільму про Джеймса Бонда, де є фраза “From russia with love”. Це символізує зміну курсу у світовій спільноті

Тепер в Україну однією з вулиць Лос-Анджелеса несеться відрубана голова путіна. Несеться завдяки Корі Метті, мисткині, також відомої як LA Hope Dealer. Цікаво, що авторка додала QR-коди до свого мурала. Посилання веде на сайт, де ви можете зробити пожертву або знайти інформацію про війну в Україні. 

Однією з головних тем для художніх об’єктів у світі стало співпереживання трагедії українського народу. 

Так, у Тбілісі був створений об’єкт на підтримку України у війні. Тут добре знають, що таке війна з росією.

Ще красномовнішим є малюнок на стіні розбомбленого російськими військами будинку в сирійському Ідлібі. “Солідарність сирійців з українцями” — так підписав свою роботу художник Азіз Аль-Асмар.

Більше муралів, графіті та інформаційних бордів можна побачити в Музеї агітації Руху ЧЕСНО, зокрема на виставці “Інформаційний фронт: борди, мурали, графіті”. Свої експонати можна надсилати, заповнивши нашу форму. 

Втім, говорячи про мистецтво як зброю, ми ще раз хочемо нагадати, що цього інструменту, на жаль, недостатньо для перемоги над ворогом. 

Тому допомагайте ЗСУ фінансово чи волонтерством, адвокатуйте за кордоном постачання допомоги Україні, зберігайте спокій та бойовий дух.

Андрій Дарковіч для LB.ua