Результати виборів: кого обрали до Верховної Ради

Чернігівщина дає дорогу в Раду столичному забудовнику та фігуранту антикорупційних розслідувань, якому округ віддав на відкуп БПП. У Дніпрі перемогла самовисуванка, на користь якої спрацювали і БПП, і УКРОП.  На Луганщині поки що важко робити прогнози, за останніми даними лідирує висуванець від партії “Наш край”, який мав чи не найбільше техкадидатів на цих виборах. 

“Батьківщина”: такі різні - але разом

Завдяки перемозі Руслана Богдана та Юрія Одарченка “Батьківщина" збільшить своє представництво у Верховній Раді більш ніж на 10% - з 19 до 21 нардепа. Втім, вона залишиться найменшою фракцією в українському парламенті.

На Полтавщині (151 округ) перемагає екс-нардеп від Батьківщини киянин Руслан Богдан. Вже опрацьовано 96.75% бюлетенів і за попередніми даними він набирає 21.93% голосів. Розрив у майже 6 відсотків дозволяє йому вирвати перемогу у самовисуванця - фаворита БПП, мера Пирятина Олексія Рябоконя.

Фото: Слово і Діло

Партія активно допомагала Руслану Богдану перемогти на окрузі: льотчиця Надія Савченко у передвиборчому турне перш за все агітувала за Богдана. Він двічі був нардепом від "Батьківщини". За майже 2 роки 7-го скликання Руслан Богдан взагалі не виступав у сесійній залі, не ініціював жодного законопроекту, але у нього було 11 помічників, 5 з яких - на платній основі. До 2004 р. кандидат був не Богданом, а Русланом Мусієнком. За версією “України Молодої”, взяти прізвище дружини Богдан вирішив через перебування у кримінальних колах, де його дружньо називали “Муся”. За інформацією ЗМІ, він нібито причетний до пограбування, вимагання грошей, рекету, кришування бізнесу та навіть до зумисного вбивства. Крім того, Руслан Богдан засвітився у медіа через скандал із розбещенням дітей у дитячому таборі "Артек", однак тоді Богдан заявив, що справу замовили кандидати в президенти України з інших політичних сил. Кандидат був виключений з БЮТ в 2011 р. за голосування за продовження повноважень парламенту, місцевих рад та особисто Януковича до 5-ти років. Проте фракція повернула його до своїх лав у 2012 році.

Ще один представник “Батьківщини” Юрій Одарченко перемагає на Херсонщині з результатом 25.04%. Опрацьовано 96.26% протоколів. Його найближчим конкурентом став кандидат від БПП “Солідарність” і чинний голова облради Андрій Путілов, який набрав 16.90% голосів.

Одарченко працює директором ПАТ "Будівельна компанія "Будмеханізація", голова Херсонської облорганізації “Батьківщини”. Був помічником нардепа від БЮТу Ярослава Федорчука на громадських засадах (4 скликання ВР), а у наступних 3 скликаннях сам був нардепом. Останній раз програв вибори на 182 окрузі в м. Херсон у 2014 році. Поступився висуванцю БПП - Олександру Співаковському, хоча відрив був мінімальним і були публічні підозри у фальсифікаціях на користь на кандидата від БПП. Двічі обирався депутатом Херсонської міської ради (1998 - 2006 рр.) Одарченко встиг побувати головою Херсонської ОДА (з 2 березня до 25 липня 2014 року). Зараз Одарченко - депутат Херсонської облради, яку очолює Путілов.

Виборчий процес на Херсонщині проходив бурхливо. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували масове підвезення виборців на дільниці. Також, ними було зафіксовано спробу підкупу виборців. Херсонців протягом дня кількадесят разів лякали повідомленнями про псевдомінування виборчих дільниць. Ймовірно, це стало однією з причин низької явки виборців та приводом перешкодити нормальній роботі виборчих дільниць. Юрій Одарченко запідозрив у зриві виборів роботу штабу свого суперника Андрія Путілова.

У свою чергу Андрій Путілов не виключив, що хибні мінування - “тактика його опонентів для негативного налаштування виборців”.

Гроші вирішують все: УКРОП заводить до Ради двох представників

Партія УКРОП посилить неформальну групу Коломойського у Верховній Раді двома представниками - Іриною Констанкевич (23 округ, Волинь) та Віктором Шевченком (85 округ, Івано-Франківщина). Обоє новообраних депутатів, схоже, здобудуть перемогу за рахунок потужного фінансового забезпечення кампанії. Неформальна група Коломойського тепер налічуватиме, принаймні, 8 депутатів. Зараз вона є в опозиції до чинної більшості у Верховній Раді, але у випадку потепління стосунків між Президентом і дніпропетровським олігархом може підтримати коаліцію. Певними ознаками зближення можуть служити “піддавки” БПП та УКРОПу на цих довиборах на волинському та дніпровському округах. Крім того, останні важливі ініціативи БПП у Парламенті (як призначення Луценка генпрокурором або зміни до Конституції) були підтримані депутатами від УКРОПу.

На 23 окрузі (Волинь), що об’єднує виборців чотирьох переважно сільських районів, впевнену перемогу здобуває кандидатка від УКРОПу Ірина Констанкевич (57% голосів виборців). За неї було віддано майже вп’ятеро більше голосів, ніж за найближчу конкурентку - Людмилу Кирду з “Батьківщини”, яка отримала підтримку трохи менше 13% виборців. Перемогу Констанкевич забезпечила особиста репутація та використання фінансового ресурсу місцевого підприємця та політика Ігоря Палиці.  Останній має спільний нафтовий бізнес із Ігорем Коломойським, а також був нардепом 6 та 7 скликань, головою Одеської ОДА у 2014-2015 р., зараз очолює Волинську облраду. З 2012 року Ірина Констанкевич є заступницею голови фонду Палиці. Вибір її кандидатури не був випадковим - відсутність прямих зв’язків із бізнесом та сильний академічний бекграунд (професорка Констанкевич очолює кафедру української літератури у луцькому Східноєвропейському національному університеті) лише посилили її позицію, як політика.

Фото: volynnews.com

Політична кар’єра Констанкевич із самого початку пов’язана з Ігорем Палицею. Уперше її було обрано депутаткою Луцької міськради у 2014 році від “Республіканської партії”. Незважаючи на формальну партійну приналежність, вона одразу ж увійшла до групи Палиці “Новий Луцьк”. У 2015 році Палиця об’єднав лояльних йому політиків під брендом УКРОПу, і Констанкевич потрапила до Волинської облради уже від цієї політсили. Задовго до початку виборчої кампанії фонд Палиці почав “прикормлювати” 23 округ. Починаючи з минулої осені за кошти фонду було відкрито нові спортивні майданчики та стадіони  у Камені-Каширському, Ківерцях, Маневичах та Любешові - саме ці містечка входять до округу. Для того, щоб зробити “Новий Луцьк” впізнаваним у межах області, із січня його перейменували на “Тільки разом”. Не дивно, що під час передвиборчої кампанії лого фонду використовувалося нарівні із символікою УКРОПу. Специфіка округу, де виборці звикли отримувати гроші та інші послуги за свої голоси ще з часів Ігоря Єремеєва, зіграла тільки на руку нинішній переможниці - тактика масового непрямого підкупу цілком себе виправдала. Волинська ОПОРА зафіксувала чимало таких випадків, в тому числі використання соціальної реклами для просування своєї кандидатури, вручення обдарованим школярам Маневичів безкоштовних путівок до табору “Артек-Буковель” тощо.

Разом з тим, на окрузі Івано-Франківщини боротьба розгорнулася саме між висуванцями БПП та УКРОПу. На відміну від Волині, де Констанкевич отримала мандат майже без бою, на Івано-Франківщині Віктору Шевченку довелося боротися із дуже сильним суперником. Висуванцем від БПП став брат чинного міністра енергетики Сергій Насалик. Обидва брати є відомими і впливовими місцевими політиками - Сергій є чинним міським головою Рогатина, а Ігоря Насалика двічі поспіль обирали мером Калуша. Віктор Шевченко та Сергій Насалик змагались за перемогу завзято, вдаючись до підкупу виборців та джинси на національних телеканалах. За результатами, у 85 окрузі перемагає Віктор Шевченко від партії “УКРОП” з 21.27% голосів.

Фото зі сторінки Віктора Шевченка у Facebook

На виборах Шевченко відзначився організацією безкоштовних поїздок до курортної Буковелі. Автобусні колони доставляли відпочивальників на курортну базу, де їм забезпечували екскурсії та безкоштовний обід. Такі ж автобусні тури організовував старший брат Шевченка, коли змагався за мандат нардепа та крісло мера Івано-Франківська.

Фото: Українська Правда

Представники ОПОРИ зафіксували чимало порушень під час виборів з боку Шевченка. На початку липня було проведено відверто маніпуляційне опитування, в якому намагалися пересвідчитися, чи виборці переглянули всі сюжети про Шевченка та ремонт дороги в окрузі на “1+1” та ICTV. Припускаємо, що виборча кампанія Шевченка достатньо дорогою, адже Франківщина  була всіяна білбордами УКРОПу, також чимало агітаційних матеріалів було розклеєно на окрузі.

“Самовисуванці” від БПП

Врахувавши, що похід у Раду від партії влади - може збурити хвилю критики та дати більше приводів для атак з боку опонентів, БПП “Солідарність”, імовірно, вирішила пустити своїх кандидатів на перегони як самовисуванців. Так, у Дніпрі обраний на з’їзді партії БПП Сергій Риженко не лише не висунув своєї кандидатури, але й підтримав “самовисуванку” Ричкову. У 206-му окрузі в Чернігові “самовисуванцю” Максиму Микитасю анітрохи не завадив перемогти висуванець від БПП Сергій Гарус, який не провадив активної агітації.

У Дніпропетровській області в окрузі №27, схоже, перемогла волонтерка і радниця міністра оборони, самовисуванка Тетяна Ричкова - 44.57% голосів. Найближчий конкурент - єдиний опозиційний самовисуванець Загід Краснов набрав 36.73% голосів.

Фото зі сторінки Тетяни Ричкової у Facebook

Перемога Ричкової - результат поєднання зусиль УКРОПу й БПП. Від БПП за неї висловилися на підтримку головлікар Сергій Риженко та самовисуванець, голова Києво-Святошинської райради Олександр Тигов. Висуванка УКРОПу Оксана Томчук зняла свою кандидатуру на користь Ричкової того самого дня, що й Тигов. Всіляку підтримку Ричкової виявляв протягом виборчої кампанії і міський голова Дніпра - УКРОПівець Борис Філатов. Хоча спочатку деякі агітатори за Томчук звинувачували Ричкову в тому, що вона є пропрезидентською, після зняття Томчук ці голоси замовкли, а згадка про те, що Ричкова може бути висуванкою від БПП стала тлумачитися як агітація від конкурента Загіда Краснова. Так УКРОП провів “ребрендинг” самовисуванки Ричкової під себе, максимально дистанціювавши її від БПП.

У Чернігові перемогу (31.45%) здобув столичний забудовник та фігурант антикорупційних розлідувань Максим Микитась - самовисуванець, за якого ратував екс-нардеп від БПП Владислав Атрошенко, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року та дарував Януковичу золотий батон. У травні Атрошенко прямим текстом агітував за Микитася під час відкриття дитячого садка. Зауважимо, що агітація в освітніх закладах заборонена. За інформацією “Української правди”, Микитася підтримує і Березенко, який виграв вибори торік у 205 окрузі на Чернігівщині і в БПП відповідає саме за розподіл округів. Максим Микитась - забудовник, працює президентом корпорації "Укрбуд", переможець програми “Людина року-2014” у номінації “Бізнесмен року”. Згідно з моніторингом Громадського руху ЧЕСНО, був найбагатшим депутатом Київради за рівнем доходів у 2014 році. Діяльність забудовника-мільйонера в столиці досліджували журналісти програми “Схеми”, які виявили, що забудова Микитася ведеться з порушенням норм забудови прибережної смуги Дніпра безпосередньо в 50 метрах від води замість 150 метрів, передбачених законом. Мешканці Микільської Слобідки через це будівництво комплексу хмарочосів переконані, що будуть відрізані від Дніпра і позбавлені пляжу назавжди. У Київраді Микитась став заступником голови комісії з питань містобудування та архітектури. Тепер, скоріше за все, він буде боротися за місце у комітеті з питань будівництва і містобудування у Верховній Раді, де буде однозначно більше можливостей для лобіювання інтересів свого бізнесу.

Луганщина опрацювала менше 50 % бюлетенів

У Луганській області станом на ранок 19 липня лідирує кандидат від політичної партії “Наш край” Сергій Шахов із результатом 41.39% голосів. Його найближчий конкурент, самовисуванець Валерій Мошенський набирає майже на 25 % голосів менше. Однак, зважаючи на факт, що зараз оброблено лише 48% протоколів, розклади на окрузі ще можуть змінитися. Тим паче, враховуючи рекордну на цих виборах кількість порушень та звернень до поліції. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували, що ОВК суттєво переглядала попередні дані щодо активності виборців. Таким чином, неналежна діяльність ОВК створила об’єктивні умови для недовіри учасників виборчого процесу до її діяльності. Крім цього, серйозні проблеми в діяльності ДВК округу пов’язані із масовими замінами в складі комісій.

Сергій Шахов ішов на вибори разом із великою кількістю технічних кандидатів. Програми 31 кандидата були створені одночасно і, ймовірно, на одному комп'ютері. Оскільки членів ДВК визначають шляхом жеребкування з-поміж представників кандидатів, їх кількість у Шахова чи не найбільша. Відповідно, маючи "своїх" людей у комісіях, є велика ймовірність зловживань. Найближчий конкурент Шахова Валерій Мошенський відзначився брудною передвиборчою кампанією на виборах 2012 року, де його обрали депутатом від "Народної партії" Литвина. Зокрема Мошенський розклеював листівки в заборонених місцях, – на культурних пам’ятниках і нападав на журналіста Івана Жеведіва, який намагався знімати захід кандидата. На виборах він все ж таки переміг. Будучи депутатом з 2012 до 2014 року Валерій Мошенський тричі кнопкодавив. І на звернення Руху ЧЕСНО не надавав прізвища своїх помічників і автобіографії. Депутат також голосував за диктаторські закони 16 січня, які стали однією з причин ескалації конфлікту на Майдані. На позачергових виборах 2014 року він програв чинному голові ОДА Юрію Гарбузу в 114 окрузі. Кампанію вів також брудно. Тоді  штаб Валерія Мошенського підозрювали у підкупі виборців: бійці батальйону “Донбас” зафіксували факти роздачі виборцям по 200 грн групою молодиків.

Підсумовуючи, зазначимо, що більшість потенційних переможців на довиборах підсилять провладну коаліцію в Парламенті, а саме - у найважливіших рішеннях відстоюватимуть інтереси БПП.  А от два новоприбулих нардепи від “Батьківщини” ймовірно, долучаться до опозиції. Наголосимо, що будь-який депутат потребує контролю. Щоб зроблений вибір пішов на користь - треба вміти правильно користуватися депутатом. Для цього ми підготували матеріал "НАХІБА нам нардеп".

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО підготував огляд кандидатів семи округів на довиборах до Верховної Ради.