Як працюють депутати Дніпровського району: Харченко - найзатятіший прогульник

Порівняно з іншими районами Києва, Дніпровський не відрізняється великою кількістю прогульників сесій та засідань. За кількістю депутатських запитів він на третій позиції.

На відміну від депутатського звернення, яке може самостійно подавати будь-який столичний обранець, депутатський запит має вищу силу, оскільки його на сесії голосуванням підтримує більшість депутатів. По суті, запит - це вимога всієї Ради, а не вимога одного депутата.

УДАРівець Віталій Даниленко за майже рік каденції не написав жодного запиту.

Відвідуваність депутатами сесій та підготовка запитів - це лише кількісний показник. Аби місцева громада могла детально ознайомитися з тим, хто її представляє у Київраді, Громадський рух ЧЕСНО підготував огляд політичної ситуації у Дніпровському районі.

Між Ніжином та Ленінградкою

Найзатятіший прогульник, адвокат Олександр Харченко, - син колишнього ніжинського судді. За данними ЦВК, саме у Ніжині депутат офіційно проживав ще рік тому. У цьому місті балотувався як самовисуванець до Верховної Ради під час виборів 2012 року. Набрав тоді дещо більше 3 % голосів.

Після обрання до Київради влітку 2014 року, Харченко знову спробував свої сили на виборах до парламенту. У Верховній Раді він вирішив представляти не виборців Дніпровського району, а рідних ніжинців. Втім, Блок Петра Порошенка зняв його з реєстрації, в результаті чого  переміг представник Народного фронту.

У серпні цього року, напередодні виборів до Київради 8 скликання, Харченко вирішив завоювати любов виборців організацією розважальних заходів.

Але якщо на таке дозвілля у депутата час є, то на засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, де він має вирішувати суспільноважливі проблеми, у нього часу не вистачає.

На рахунку депутата, щоправда, 13 запитів.

Флюгер Черновецького

Друге місце за кількістю прогулів у Дніпровському районі посіла Олена Овраменко.

У Київраді попереднього скликання вона входила до фракції Народної партії - ця фракція формувала коаліційну більшість і  підтримувала команду Леоніда Черновецького, голосуючи синхронно із його блоком.

Це далеко не поодинокий випадок, коли під брендом УДАРу до Київради пройшли люди, що співпрацювали з командою Черновецького.

Після призначення новим керівником КМДА Олександра Попова, пані Овраменко змінила фаворита.

В той час її чоловік Володимир Підрушняк стрімко будував кар’єру на митниці. У травні 2010 року його призначили заступником начальника Київської митниці, одразу після того, як Державну митну службу очолив комуніст Ігор Калєтнік.

Після звільнення з державної служби, Підрушняк подався у комерційну сферу. Тепер він опікується митною справою у компанії “Епіцентр К”, якою володіє подружжя Герег.

Коли Галина Герега була секретаркою Київради, дружина Підрушняка, депутатка Овраменко, успішно лобіювала інтереси свого бізнесу.

Згідно з Єдиним державним реєстром, вона є співзасновницею і керівником ТОВ “Васильок – ЛТД”, ТОВ “Колосок” і ТОВ “Марві”. Також очолює ДП “Водограй” та виступає у ролі співзасновниці ТОВ “Лімпопо-ЛТД”. Під назвами цих підприємств переважно криється низка закладів громадського харчування, зокрема ресторани “Пончик”, “Карусель”, “Теремок”  та “Лімпопо” на Гідропарку.  

Красномовний випадок, який пролив світло на мотивацію діяльності Овраменко у Київраді, трапився у 2013 році, коли було піднято плату за оренду землі для низки підприємств. У тому числі для 5 ділянок ТОВ “Васильок – ЛТД” (див. пункти 232, 266, 278, 279, 290) і 2 ділянок ДП “Водограй” (282, 283).

Втім, уже 22 травня Київрада внесла зміни до цього рішення, скасувавши підвищення оренди для усіх земельних ділянок, які належали підприємствам Овраменко. за інформацією ЗМІ, вона навіть сама подала проект змін. Начебто для “захисту інтересів підприємців”.

Депутатка потрапила до комісії з питань торгівлі, підприємництва і регуляторної політики. Це при тому, що в Овраменко є очевидний конфлікт своїх бізнес-інтересів з інтересами громади.

Декларацію депутатка подала із запізненням. Дохід від її підприємницької діяльності у 2014 році сягнув майже мільйона гривень. Попри те, що бізнес дає прибутки, бажання заощадити на податках і сплачувати менше до бюджету вдається реалізувати саме завдяки депутатському мандату.

Ось які запити депутатка подала на розгляд депутатам Київради.

Борець Довгого

Овраменко - не єдина депутатка від Дніпровського району, яка мала стосунок до “молодої команди Черновецького”, а пройшла до нинішньої Київради під брендом УДАРу. Мажоритарник від Воскресенки Віталій Даниленко пов’язаний з чинним нардепом Олесем Довгим.

Віталій Даниленко - засновник ГО “Школа боротьби”. Свого часу її діяльність активно підтримував екс-секретар Київради. Про це свідчать непоодинокі позитивні публікації у ЗМІ. Цікаво, що деякі матеріали є цілком ідентичними, що характерно для так званої “джинси”. Вихід цих публікацій припав на передвиборчу кампанію Довгого на парламентських виборах 2012 року. Поруч з Довгим у цих матеріалах фігурував Даниленко.

Він сам також балотувався до Верховної Ради 7 скликання в сусідньому окрузі. Але, ймовірно, був технічним кандидатом, оскільки набрав лише піввідсотка голосів.

Попри тісний зв’язок з Олесем Довгим, на місцевих виборах 2014 року Даниленко висунувся під брендом УДАРу та отримав перемогу. За час перебування на посаді голови комісії з питань сім'ї, молоді та спорту він встиг лобіювати рішення про перейменування «Школи боротьби» на комплексну «Школу спорту». Це відкрило шлях до об’єднання різних дитячо-юнацьких спортивних школ під дахом однієї організації. 

У серпні цього року як голова комісії з перевірки київських АЗС, Даниленко став фігурантом гучного корупційного скандалу. Спіробітники СБУ затримали депутата за вимагання мільйону гривень хабара від власника однієї зі столичних автозаправок.

Меценат Тігіпка

Ще один мажоритарник, якому приписували лобіювання інтересів Олеся Довгого, – це представник Русанівки Олесь Маляревич.

До 2006 року засновник “Благодійного фонду Маляревича”, співвласник ТОВ “Джуніор” і директор ТОВ «Кіномедія» був бізнес-партнером депутата від блоку Черновецького Михайла Яковчука. Однак, за свідченням самого Маляревича, після входження Яковчука до “молодої команди”, вони припинили партнерство. Тож інформацію про зв’язок з Олесем Довгим він спростував.

Втім, депутат не може заперечити співпраці з регіоналом Сергієм Тігіпко. У 2010 році він балотувався на посаду міського голови Боярки від партії “Сильна Україна”. Але від поразки на виборах його не врятувала навіть підтримка російського актора Дмитра Дюжева.

Після поглинання “Сильної України” Партією регіонів, Маляревич відійшов від партійного будівництва. Це не заважало йому підтримувати тісний зв’язок з головою КМДА Олександром Поповим.

Готуючись до виборів Київради 6 скликання, Олесь Маляревич урочисто відкривав об’єкти благоустрою.

Одна з таких показових акцій завершилась конфузом. За повідомленням ЗМІ, лавочки, встановлені на бульварі Давидова, містили дефекти та протримались менше двох тижнів.

Безпартійний період життя Маляревича ознаменувався критикою українських політиків за безпринципність та цинізм.

Але спливло зовсім небагато часу, і пан Маляревич сам змінив свої політичні вподобання. Підтримав Євромайдан та пішов на вибори під брендом партії УДАР.

Особливу активність кандидат від УДАРу розгорнув напередодні виборів. За три дні до голосування відзвітував про відкриття спортмайданчику, а у “день тиші” провів суботник.

У депутати - за місяць

Поряд з Маляревичем, до виборів 2014 року жодного стосунку до партії УДАР не мав і “афганець” Олександр Міщенко. Останні шістнадцять років представник інтересів Старої Дарниці та ДВРЗ у Київраді займається бізнесом. Нині він – співвласник компанії “Столична правова фундація”.

У політиці Міщенко засвітився лише минулого року, а на окрузі активно почав працювати лише за місяць до виборів. Принаймні, про це свідчать профілі у соцмережах.

Під час передвиборчої кампанії Міщенко отримав підтримку Віталія Даниленка.

У пожежному режимі завів сторінку у мережі Facebook та взявся за проведення суботників.

Молодше покоління розважав анімацією, відкривав дитячі майданчики.

Громадян, які звинувачували кандидата у підкупі виборців, називав провокаторами, але предметно на критику не реагував.  

Це все відбувалося на фоні підписання кандидатом Меморандуму про чесні вибори:

УДАРівець Росляков приховує декларацію

На відміну від Міщенка, інший УДАРівський мажоританик Віталій Росляков з партією співпрацює ще з 2008 року. На виборах до парламенту 2012 року він представляв УДАР в якості спостерігача. Тоді ж керував одним зі штабів кандидата в нардепи від Дніпровського району УДАРівця Віктора Чумака. Згодом став його помічником.  

Після того, як Росляков отримав мандат депутата Київради у 2014 році, він балотувався до парламенту за списком Блоку Петра Порошенка під 160 номером.

Віталій Росляков тісно пов’язаний зі співголовою фракції “УДАР-Солідарність” Андрієм Странніковим, який має стосунок до ТОВ “Тельбін-Іва" та фігурував у скандалі навколо будівництва ТРЦ на вулиці Серафимовича.

До 2014 року Росляков працював в Інституті політичної освіти, який очолює Странніков, та керував його депутатською приймальнею. Вона знаходиться також в Інституті політичної освіти. Нині у цьому закладі громадян приймає і Росляков.

Варто також зазначити, що Росляков і Странніков заснували разом ГО “Наш дім - Березняки”.

Росляков у Київраді став членом постійної комісії з питань власності. Він один з небагатьох депутатів, які приховали від громади свою декларацію.

За майже рік каденції Росляков написав лише 6 запитів.

Нова політика в дії

Свою декларацію про доходи приховує і інший УДАРівець Дніпровського району - Анатолій Велімовський.

Депутат пояснив, що закон, на його думку, не зобов”язує його це робити, а колег-депутатів, які виконали рішення міськради, Велімовський назвав популістами.

Виходить, що Анатолій Велімовський, який у своїй біографії зазначає, що був “одним з організаторів Майдану”, демонструє нерозуміння важливості оприлюднення податкових декларацій народними обранцями місцевого рівня задля досягнення прозорості влади, відсутності конфліктів інтересів місцевих депутатів при прийнятті рішень.

“Однак, на відміну від депутата, у законодавця дещо інший підхід до публічності декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування. Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Тому, хоче депутат цього чи ні, а інформацію про статки має відкрити”, - тлумачить вимоги законодавства юристка Інституту Медіа Права Галина Чижик.

До речі, навіть у своєму коментарі пан Велімовський зробив обмовку, що “в кращому разі” його депутатство “підвищує його капіталізацію на ринку, але не змінює напрямку бізнесу”, з чого можна припустити, що конфлікт інтересів йому не чужий.

Депутат з такими цінностями займається кризовим менеджментом та координує діяльність громадського об’єднання “Нова політика”.

У спілкуванні з виборцями представник “”Нової політики” переходить межі цивілізованого публічного діалогу. Ось як політик сприймає критику з боку громадськості:

Приязний депутат Велімовський, як і його колега Віталій Росляков, встиг попрацювати помічником нардепа-УДАРівця Чумака. А вже у статусі депутата Київради балотувався до парламенту за списком Блоку Петра Порошенка під номером 170.

Анатолій Велімовський також пов'язаний з благодійним фондом "Дніпровська ініціатива", який очолює його дружина - Тетяна Велімовська. Серед спонсорів фонду, який декларує своєю метою допомогу пораненим бійцям АТО, – інший депутат з фракції «УДАР-Солідарність», скандальний забудовник Максим Микитась.  Про це Велімовський заявив у соцмережах.

Як бачимо, серед депутатів-мажоритарників Дніпровського району є одіозні постаті. За винятком Віталія Даниленка усі вони балотуватимуться на прийдешніх виборах і до наступного складу Київради. Тож лише громадський контроль може стати на заваді кандидатам, які не відповідають критеріям доброчесності.

Громадський рух ЧЕСНО продовжує моніторинг роботи місцевих рад в рамках кампанії “чесна весна - відповідальна осінь”. Усіх охочих доєднатися просимо писати нам на скриньку: [email protected]

Автор: Максим Колос - волонтер-аналітик Громадського руху ЧЕСНО